Не можемо оминути увагою день народження людини, у фантазії якої народились такі непересічні істоти як гусень, що палить трубку, птах Додо, Черширський кіт, Чорна Королева, Бурмоковт та інші :)
Так, так, 27 січня 1832 року народився письменник Льюїс Керролл, якого насправді звали Чарльз Лютвидж До́джсон, та який працював професором математики в Оксфорді. Талановита людина талановита у всьому, тож крім математики та письменництва Чарльз захоплювався філософією, релігією, фотографією та малюванням.
Цікаві факти з біографії:
В щоденнику Доджсона є запис від 1865 року: «Написав містеру Йетсу [видавець журналів та письменник Едмунд Йетс], запропонувавши йому на вибір псевдоніми: 1) Едгар Катвелліс [від перестановки літер в Charles Lutwidge], 2) Едгар У.Ч.Вестхілл [за тим самим принципом], 3) Луїс Керролл [Луїс – скорочено від Лютвідж, Керролл від Чарльза], 4) Льюїс Керролл [за тим самим принципом]». Обрали останній варіант. З того часу усі свої серйозні математичні роботи Чарльз Лютвідж Доджсон підписував справжнім ім’ям, а всі літературні – псевдонімом. При цьому вперто відмовлявся визнати, що це одна й та сама особа.
Навколо персони Чарльза й донині точиться багато сперечань, чуток і домислів. Сором’язливий і замкнений через заїкання, лише в товаристві дітей він почувався вільно і легко. Любов до дітей, особливо дівчат, стала предметом бурхливих обговорень дослідників його біографії. Хтось звинувачував професора в педофілії, а хтось стверджує що це результат виховання у багатодітній родині, де ігри та вигадування казок для молодших братів і сестер було для Чарльза звичайною і улюбленою справою. Є документальні підтвердження того, що він продовжував дружити зі своїми молодшими приятельками протягом тривалого часу після того, як вони переставали бути дітьми і вже мали свої родини. В їх листуванні немає жодних натяків на щось більше крім дружби та роздумів про життя. Існує навіть версія, що особливе відношення до дітей спеціально перебільшувалося родичами Керолла щоб приховати його дорослі захоплення – подейкують, що він був ще тим бабієм.
Перший оригінальний рукопис книги "Пригоди Аліси у дивокраї" називався "Пригоди Аліси під землею". Льюїс Керролл подарував книжку десятирічній Алісі Ліддел, доньці свого друга та колеги. "Я думаю, що історія Аліси бере свій початок в той літній день, коли сонце палило настільки сильно, що ми висадились на галявині, кинувши човен, аби тільки сховатися у тінь. Там уся трійця завела стару пісню: "Розкажи історію" - так і почалась чудова казка", - згадувала пізніше Аліса.
Рукопис, до речі, не зник. Через 30 років після видання книги міссіс Р.Г. Харгривз (вона ж Аліса Лідделл) продала рукопис на аукціоні «Сотбі», де її придбав американець A.C. Розенбах за 15 400 фунтів стерлінгів. Вже у XX столітті зошит Доджсона був перекуплений та подарований Великобританії і зараз зберігається в Британському музеї в Лондоні.
В англомовних країнах казки Керролла займають третє місце поміж книг, що цитуються найбільше, після Біблії та Шекспіра.
Процитуємо і ми:
- Звідки мені слід почати, ваша величносте?
- Почніть спочатку, - серйозно сказав Король, - і читайте, доки не дійдете до кінця; тоді зупиніться.
- Не варто й намагатися, - сказала вона, - неможна вірити в небилиці.
- Я вважаю, в тебе замало досвіду, - мовила Королева. – Коли я була молодше, я зазвичай робила це по півгодини на день. Годі й казати, іноді я встигала повірити не менше ніж у шість небилиць ще до сніданку.
Скільки вона не намагалась, вона не могла знайти тут й натяку на якийсь сенс, хоча усі слова були їй абсолютні зрозумілі.
Вбити Час! Хіба може йому таке сподобатись! Якби ти з ним не сварилась, могла б просити в нього все, що хочеш.
- А де я можу знайти когось нормального?
- Ніде, - відповів Кіт, - нормальних не існує. Адже усі такі різні і несхожі. І це, на мій погляд, нормально.
Я бачила таку нісенітницю, порівняно з якою ця нісенітниця – тлумачний словник.
Поки думаєш, що сказати, - роби реверанс! Це економить час.
Знаєш, одна із найбільш значних втрат в битві – втрата голови.
Завтра ніколи не буває сьогодні! Хіба можна прокинутися зранку й сказати: «Ну ось, зараз нарешті завтра»?
Вона завжди давала собі добрі поради, хоч й дотримувалась їх нечасто.
Аліса в країні див. Аліса в задзеркаллі. Скачати epub, fb2, pdf
Отримуй інформацію про новинки
