Кошик
Thumbnail Image 1

Чому еволюція правдива

Автор: Джеррі Койн

Ця книга – розгорнута й аргументована відповідь прихильникам теорії «розумного задуму» і незаперечне алібі для дарвінівської теорії еволюції.  Жвавість, пристрасність, переконливість і доступність авторського викладу миттєво зробили книгу бестселером у рейтингу інтернет-гіганта «Amazon».

У традиційному для американських університетів «живому стилі» викладу матеріалу автор подає головні докази еволюції. Крім наукових предметів, Джеррі Койн викладає своїм студентам ще й стилістику наукових виступів і письма. Койн переконує: тим, хто виступає проти дарвінізму винятково з міркувань віри, не вистачить жодних доказів, бо їхня віра не спирається на розум. Однак для багатьох тих, хто має сумніви або приймає теорію еволюції, але не знає, як обґрунтовувати свою позицію, ця книжка пропонує стисле узагальнення основних підстав, на яких сучасна наука визнає теорію еволюції правдивою. Автор пропонує свою працю читачам з надією, що багато людей поділяють його зачудування самою тільки пояснювальною силою Дарвінової теорії еволюції й готові без страху поглянути на її висновки. 

 

Цитати

***

Кілька років тому група бізнесменів із багатого передмістя Чикаґо попросила мене прочитати лекцію про теорію еволюції та її розходження з ученням про розумний задум. Віддаючи їм належне, маю визнати, що вони виявилися достатньо інтелектуально допитливими, бо захотіли більше дізнатися про гадану «полеміку». Я виклав докази еволюції, а потім пояснив, чому теза про розумний задум – це релігійне, а не наукове пояснення життя. Після лекції один зі слухачів підійшов до мене і сказав: «Я вважаю ваші докази теорії еволюції дуже переконливими, але все-таки не вірю в це». Ці слова схоплюють суть змішаних почуттів, що їх у багатьох людей викликає еволюційна біологія. Докази переконливі, але їх не переконали. Як так може бути? Інші галузі науки не потерпають від таких проблем. Ми не сумніваємося в існуванні електронів або чорних дір попри те, що ці явища значно більше відірвані від нашого повсякденного досвіду, ніж еволюція. Адже ми можемо побачити викопні рештки в найближчому природничому музеї, а про те, що бактерії та віруси розвивають стійкість до ліків, ми постійно читаємо в новинах. То в чому ж проблема з еволюцією?

 

***

… хоч повноцінне визнання значущості теорії еволюції вимагає докорінних змін у світогляді, воно не обов’язково веде до тих страшних наслідків, що їх завжди малюють креаціоністи, намагаючись відлякати людей від дарвінізму. Визнання правдивості теорії еволюції не обов’язково зробить із вас безнадійного нігіліста чи позбавить ваше життя мети й смислу. Воно не зробить вас аморальним і не вселить думок Сталіна чи Гітлера. Так само ця теорія не обов’язково призведе до атеїзму, адже освічена релігія завжди знаходила способи засвоїти досягнення науки. Насправді ця теорія збагачує і поглиблює наше розуміння живого світу та нашого місця в ньому.

 

***

У Сполученому Королівстві в 2006 році «BBC» провела опитування 2 тисяч респондентів, яких попрохали описати свої погляди на те, як виникло й розвивалося життя. Хоч 48% стали на бік еволюціоністських поглядів, 39% віддали перевагу креаціонізму або вченню про розумний задум, а ще 13% не визначилися. Понад 40% респондентів вважали, що з креаціонізмом або вченням про розумний задум слід знайомити учнів на уроках біології. Це вже не надто відрізняється від американської статистики. В деяких школах Сполученого Королівства вчення про розумний задум таки подається як альтернатива теорії еволюції, тоді як у США така практика заборонена законом.

 

***

Гени діють так, наче вони є егоїстичними молекулами: ті, які мають кращі адаптації, діють так, наче витісняють інші гени в боротьбі за майбутнє існування. Безперечно, егоїстичні гени можуть породжувати егоїстичну поведінку. Проте існує також об’ємна наукова література про те, як еволюція віддає перевагу генам, котрі ведуть до співпраці, альтруїзму і навіть моральності. Тож наші пращури, мабуть, не були звірами в усьому. Мало того, джунглі – з усім їхнім розмаїттям тварин, багато з яких живуть досить складними кооперативними громадами – аж ніяк не є настільки беззаконними, як натякає відома приказка.

Жанри: Науково-популярна література

Добірки: Бестселери The New York Times Цікаво про науку дорослим і дітям

  • ISBN 978-617-7388-51-6
  • Видавець Наш формат
  • Мова ua
  • Кіль-сть сторінок 296
  • Рік випуску 2015

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

108 грн

Доступно у форматах

azw3
epub
mobi
pdf

Скачати уривок

Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Джеррі Койн

Джеррі Койн (англ. Jerry Coyne; 1949 р.н.) – американський генетик, випускник Гарвардського університету, професор факультету біології та еволюції Чиказького університету, автор понад 240 наукових праць і статей у таких знаних виданнях, як Nature, Science, USA Today і Forbes. 

Також у цій добірці

Це книга про любов та про кохання. Про Любов до Книги та Кохання до Жінки. Жан Одинак – володар баржі посеред паризької Сени. Завдяки своїй безмежній Любові до Книги, вірить, що тільки та чи інша книга може вилікувати душу людини, підказати відповідь на найболючіше питання, дати натхнення, підбадьорити, розвеселити або наповнити сенсом життя. Він має талан запропонувати різним людям саме той твір, який вони потребують саме в цей момент існування і успішно це робить, продаючи книги як ліки у своїй Літературній аптеці. Здавалось би, така людина має бути найщасливішою на Землі. Адже ми завжди впевнені, що той, хто вміє полегшити страждання інших людей - для себе завжди знайде шлях безтурботного життя. Якби так було – всі б лікарі жили до 120 років та вмирали просто від нудьги, а не від хвороби…. Насправді ж – все набагато складніше, і лікарями володіють недуги. І найкращі у світі радники – не можуть зарадити своїм особистим трагедіям. І це вже про Кохання до Жінки головного героя. Нещасливе, звісно. І це про Образу та Неспроможність вибачення, яке живе з ним поряд дуже багато років. І це вже про Розуміння неможливості виправити Помилку. І це про страшні слова “Ніколи” та “Назавжди”. І про тяжкий Вибір, про Новий Шанс, про Надію, про Все буде Добре... Всі, хто кохав та втрачав – знають про що це…. Книга має декілька непередбачуваних моментів, багато різних сюжетних ліній. Вона майже пахне лавандою та Провансом (о, як мені захотілося знову проїхатися тими маленькими чарівними містечками навколо Авіньйону, побачити білих коней у Камаргу, попити вина в маленьких шато!). Тому читайте для натхнення; коли сумніваєтесь у своїх почуттях та силах; коли хочете чогось “любовнороманного”; коли любите романтику мандрів; коли закохані у Прованс; коли просто закохані; коли думаєте, що тільки ви один нещасний у світі; коли думаєте, що тільки ви один щасливий у світі; коли хочеться почитати 5 сторінок в день; коли хочеться проковтнути книжку за 2 доби; коли хочеться посварити банальний сюжет; коли хочеться бути враженим неочікуваним поворотом у житті героя. Одним словом читайте :) PS Іноді в житті не вистачає такого Жана, який “знайде для тебе таку книгу, після якої ти знову спатимеш спокійно”. Ау, пане Одинак, у вас є нова клієнтка…
Детективи, трілери, темний ліс. Перша яскрава шкільна любов була у всіх у житті, але головна героїня вже доросла, проте забути цю любов не може. Вона - явний клієнт психоаналітиків, психологів, а може й і психіатрів (так вважатиме поліція). І все ніби ясно, але... Але ж як завжди - є інші таємні мотиви, "добрі" недобрі подружки, недосказаність, страшні таємниці минулого. Вічна тема "казати-неказати", "горда або кохана", "любить не любить". Фінал несподівано не "happy", що дуже дивує, адже загалом - звичайний сценарій для звичайної голівудської стрічки "вихідного дня" :) Беріть з собою у мандрівку - або зацікавитесь сюжетом і не збагнете, як долетіли, або добре заснете після перших десяти сторінок :)
Велика родина, багато поколінь, красивий дім мрії, з шикарною верандою. Ідеальна картинка життя американської сім'ї. Але... Завжди це "але" виводить нас за межі спокою. Кожен член родини - має свою роль у розвитку історії. Оцінки цієї ролі - залежить від критеріїв оцінювачів. Для когось - це ідеальна блакитна гойдалка, для когось - страшенно спаплюжена дерев'яна. Для когось - це історія незвичайного кохання, яке почалось "одного зеленого дня", для іншого - це нав'язана незворотня хворобливазалежність. Кожному своє. Читайте, оцінюйте самі.
Сучасні книги про війну дуже відрізняються від тих, якими ми були начитані у радянському дитинстві. Тоді - це історії подвигів радянських вояків на полях битв. Там було все зрозуміло - попереду враг, у руках - зброя, ми повинні перемогти. Сучасні книги, і Соловей - не виняток, розкривають щоденні трагедії життя звичайних людей під час війни не тільки на передовій. Дві сестри, Франція, окупація, Друга Світова війна. Два абсолютна різних характера. Одна - матір, яка заради виживання дітей піде на будь що. Життя з ворогом під одним дахом не врятує її від страшних страждань, але це єдиний шлях до порятунку. Інша - піде у Рух супротиву, врятує безліч життів та стане прикладом-легендою для багатьох. Але це теж не вбереже її від страждань та болю. Роман глибокий, трогає за душу, показуючи всі страхи війни та викликає питання до себе - а який шлях обрала би я? На що б вистачило сил? При всій важкості теми - читається з захопленням, рекомендую.
Не буду робити, як у відомому анекдоті про "всіх вбив адвокат". Не буду переказувати сюжет, який є трохи неочікуваний у кінці цієї історії. Як завжди, напишу про свої думки, які викликала книга. По-перше, вона така майже "підліткова", отже мені її читати вже може і не за віком. Але вона розповідає про багату американську родину зі страшними таємницями, приватний острів, про кохання, про брехню - все зроблено якісно, для гарних продажів та захоплення читачів ;) По-друге, не все так просто. Авторка іноді так якісно зображає переживання героїні через не зовсім звичні описи, що в мене навіть була така майже гра - знайди наступний, збери дівчину-лего до купи :) Наприклад, коли батько йде з родини, залишивши дочку, яка його дуже любила, героїня пише про цей момент так: "(батько) завів мотор. Потім він витягнув пістолета і вистрелив мені у груди. Куля пробила великий отвір, і серце викотилося просто у квітник. Кров ритмічно струменіла з моєї відкритої рани, з моїх вух, з моїх очей, з мого рота. На смак вона була схожа на сіль та на поразку. Яскраво-червоний сором від того, що мене не любили, просякнув траву перед будинком, каміння, стежини, сходи ґанку. Моє серце билося серед півоній, як риба на суші." Або дівчина сумує за померлою бабусею "Я почала танути - спершу голова і плечі, за ними стегна і коліна. Невдовзі я перетворилася на калюжу, яка просочувала візерунчасті бавовняні тканини. Я увібралася в ковдру, вкрила іржею металеві деталі її машинки..." Я також часто фізіологічно відчуваю почуття, дуже подібно, але рідко зустрічаю такі описи у літературі. У кого ще емоції мають смак, хто розуміє красиві алегорії, у кого сльози можуть текти з рук - читайте, вам сподобається. Ну і третє питання, можливо головне питання книги - може краще не пам'ятати? Не знати? Бути брехунами? Може тільки це врятує? Можливо мозок - наш найкращий друг - захистить, допоможе, забуде за нас те, що нам не потрібно...? Або правда - завжди краща? Треба все знати та пам’ятати? Я відповіді для себе не маю. Може ви знайдете – читайте, пишіть.

Щиголь

Донна Тартт

94 грн

Бестселер

Олена Тараненко

Операційний директор в Hoshva PR
Будьте обережні з лауреатами Пулітцерівської премії. На думку розумного директора бібліотеки Botan Альони Іванової, нагороду дають книжкам, які покликані зняти з читача шкіру. Щиголь – 800 сторінок відчуття «за сенкунду до». Історія про тягу до неосяжного, любові людини до людини і людей до речей, про маленькі таємниці, що спроможні все життя «грати» їх власника.

Марта Зіміна

Журналіст
Автор полагает, что все самые знаковые события, происходящие в мире, - войны, научные открытия, катастрофы, то есть события непредсказуемые и влекущие за собой определенные последствия – это Черные Лебеди. Книга, на первый взгляд, перегруженная и сложная для восприятия, благодаря нескольким аспектам вполне может стать настольной. Вы, при желании проработать прочитанное более глубоко, можете научиться отличать некоторое эмоциональное от реального, применять теории Талеба в реальной жизни, анализировать будущее ровно в той степени, как и осознавать его непредсказуемость.

Вхід на сайт