Кошик
Thumbnail Image 1

ДНК особистості

Автор:

«ДНК особистості» Девіда Брукса названа однією з найкращих книг року виданням The Economist. Визнана бестселером New York Times та Wall Street Journal, входить до списку мастрід Білла Ґейтса.

Щороку ми дізнаємося дедалі більше нових слів у галузі економіки, комп’ютерних технологій і маркетингу, натомість невпинно убожіє наш лексикон у сфері етики й моралі. Девід Брукс б’є на сполох: очевидно, що сучасне суспільство у гонитві за новаціями нехтує усталеними етичними принципами, втрачає моральні стимули й ідеали, руйнує свій духовний стрижень. «ДНК особистості» про те, як переглянути власні пріоритети і зосередитися на внутрішніх чеснотах. Вона покаже, як деяким людям вдалося проторувати шлях до сильного характеру і стати гідною особистістю. Їхні історії стануть для читача певними орієнтирами у пошуках власної стратегії гартування характеру, допоможуть пізнати себе, віднайти душевну гармонію і щастя.

Для якнайширшого кола читачів, усіх, хто прагне вигартувати свій характер і прожити достойне життя.

Ця книга переверне ваше уявлення про сучасне суспільство. Забудьте про те, чого вас вчать на кожному кроці. Насправді самовпевненість, статус і матеріальна забезпеченість не є запорукою щасливого життя. Звільніться від зовнішніх бажань, заглибтеся в себе і позбавитеся фонового відчуття нещастя.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ

Потужна книжка, яка зачепить вас за живе.

The Guardian

 

«ДНК особистості» дала мені ґрунт для роздумів. Вона змушує задумуватися над тим, що означає «добре жити».

Білл Ґейтс

 

Якщо ви впевнені в тому, що особливі, то зненавидите цю книжку. Але, якщо вам подобається вдумлива полеміка, то варто занести її до списку бажаних книжок на Facebook, щоб прочитати.

The Economist

 

ЦИТАТИ

Про кохання

Кохання — це капітуляція. Ти розкриваєш свої найуразливіші глибини і відмовляєшся від ілюзії, ніби ти вмієш володіти собою. Ця вразливість і прагнення до підтримки може виявлятися у дрібницях. Еліот колись написала: «Є щось дивовижним чином привабливе для більшості жінок у пропозиції спертися на надійне чоловіче плече; їм не потрібна сама по собі опора у фізичному розумінні, а лише відчуття цієї опори, присутність сили, що хоч і перебуває поза ними, проте належить лише їм, яка задовольняє потребу, що постійно наявна в їхній уяві».

 

Самоконтроль стискає, а любов розширюється

Самоконтроль схожий на м’яз. Якщо ти вимушений застосовувати самоконтроль постійно протягом дня, ти, зрештою, стомлюєшся, і в тебе недостатньо сил, щоб так само застосовувати його і ввечері. Однак кохання має протилежну властивість. Що більше ти любиш, то більше ти можеш любити. Той, у кого є одна дитина, не починає любити її менше, коли з’являться друга і третя. Якщо людина любить своє місто, це не означає, що вона менше любить свою країну. Якщо любити, то це почуття шириться.

 

Що не так з «успішною» студентською молоддю?

У світі надзвичайно багато цікавих речей, якими можна займатися. Цілком природно, що вони прагнуть ухопитися за кожну нагоду і спробувати усе. Сучасна молодь прагне привласнити всі принади життя, що є перед ними. Їм хочеться сказати «так» усім товарам у продуктовій крамничці. Вони бояться пропустити бодай щось, що викликає захоплення. Однак не відмовляючись ні від чого, вони розриваються на шматки. Щонайгірше, вони перетворюються на шукачів насолод, пожадливих до будь-якого досвіду та зосереджених лише на собі. Такий підхід до життя робить з людини кмітливого і вправного тактика, що вдається до низки обережних напіврішень безвідносно до якоїсь більшої мети. Втрачається здатність говорити сотні разів «ні» заради одного величезного «так», спроможного дати відчуття справжнього вдоволення.

 

Кохання — це об’єкт?

Якщо твоє життя обертається довкола твоїх власних забаганок, інші люди стають об’єктами для їхнього задоволення. Абсолютно все стає суто інструментами для їхнього досягнення. Так само, як повію перетворюють на об’єкт для досягнення оргазму, колег перетворюють на знаряддя для того, щоб вибудувати професійні зв’язки, незнайомця — на об’єкт задля здійснення продажу, дружину або чоловіка — на об’єкт, що має забезпечувати коханням.

 

Чому не існує покрокової інструкції з гартування характеру?

І сьогодні багато людей майже так само намагаються перелаштувати свої життя. Вони накидаються на них ніби на домашнє завдання чи шкільну програму. Вони відсторонюються і читають твори з саморозвитку на зразок «Сім звичок надзвичайно ефективних людей». Вони вивчають техніки кращого самоконтролю. Навіть коли йдеться про встановлення стосунків з Богом, вони підходять до цього приблизно так само, як домагалися б кар’єрного просування чи підвищення рівня своєї освіти, — як до завоювання: читаючи певні книжки, регулярно відвідуючи богослужіння, практикуючи духовну дисципліну, як-от регулярна молитва, виконання своїх духовних домашніх завдань тощо.

Жанри: Психологія

Добірки: Кращі книги для саморозвитку Бестселери The New York Times Як бути щасливим

  • ISBN 978-617-7388-11-0
  • Видавець Наш формат
  • Мова ua
  • Кіль-сть сторінок 376
  • Рік випуску 2017

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

105 грн

Доступно у форматах

epub
mobi
azw3
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Також у цій добірці

Це книга про любов та про кохання. Про Любов до Книги та Кохання до Жінки. Жан Одинак – володар баржі посеред паризької Сени. Завдяки своїй безмежній Любові до Книги, вірить, що тільки та чи інша книга може вилікувати душу людини, підказати відповідь на найболючіше питання, дати натхнення, підбадьорити, розвеселити або наповнити сенсом життя. Він має талан запропонувати різним людям саме той твір, який вони потребують саме в цей момент існування і успішно це робить, продаючи книги як ліки у своїй Літературній аптеці. Здавалось би, така людина має бути найщасливішою на Землі. Адже ми завжди впевнені, що той, хто вміє полегшити страждання інших людей - для себе завжди знайде шлях безтурботного життя. Якби так було – всі б лікарі жили до 120 років та вмирали просто від нудьги, а не від хвороби…. Насправді ж – все набагато складніше, і лікарями володіють недуги. І найкращі у світі радники – не можуть зарадити своїм особистим трагедіям. І це вже про Кохання до Жінки головного героя. Нещасливе, звісно. І це про Образу та Неспроможність вибачення, яке живе з ним поряд дуже багато років. І це вже про Розуміння неможливості виправити Помилку. І це про страшні слова “Ніколи” та “Назавжди”. І про тяжкий Вибір, про Новий Шанс, про Надію, про Все буде Добре... Всі, хто кохав та втрачав – знають про що це…. Книга має декілька непередбачуваних моментів, багато різних сюжетних ліній. Вона майже пахне лавандою та Провансом (о, як мені захотілося знову проїхатися тими маленькими чарівними містечками навколо Авіньйону, побачити білих коней у Камаргу, попити вина в маленьких шато!). Тому читайте для натхнення; коли сумніваєтесь у своїх почуттях та силах; коли хочете чогось “любовнороманного”; коли любите романтику мандрів; коли закохані у Прованс; коли просто закохані; коли думаєте, що тільки ви один нещасний у світі; коли думаєте, що тільки ви один щасливий у світі; коли хочеться почитати 5 сторінок в день; коли хочеться проковтнути книжку за 2 доби; коли хочеться посварити банальний сюжет; коли хочеться бути враженим неочікуваним поворотом у житті героя. Одним словом читайте :) PS Іноді в житті не вистачає такого Жана, який “знайде для тебе таку книгу, після якої ти знову спатимеш спокійно”. Ау, пане Одинак, у вас є нова клієнтка…
Детективи, трілери, темний ліс. Перша яскрава шкільна любов була у всіх у житті, але головна героїня вже доросла, проте забути цю любов не може. Вона - явний клієнт психоаналітиків, психологів, а може й і психіатрів (так вважатиме поліція). І все ніби ясно, але... Але ж як завжди - є інші таємні мотиви, "добрі" недобрі подружки, недосказаність, страшні таємниці минулого. Вічна тема "казати-неказати", "горда або кохана", "любить не любить". Фінал несподівано не "happy", що дуже дивує, адже загалом - звичайний сценарій для звичайної голівудської стрічки "вихідного дня" :) Беріть з собою у мандрівку - або зацікавитесь сюжетом і не збагнете, як долетіли, або добре заснете після перших десяти сторінок :)
Велика родина, багато поколінь, красивий дім мрії, з шикарною верандою. Ідеальна картинка життя американської сім'ї. Але... Завжди це "але" виводить нас за межі спокою. Кожен член родини - має свою роль у розвитку історії. Оцінки цієї ролі - залежить від критеріїв оцінювачів. Для когось - це ідеальна блакитна гойдалка, для когось - страшенно спаплюжена дерев'яна. Для когось - це історія незвичайного кохання, яке почалось "одного зеленого дня", для іншого - це нав'язана незворотня хворобливазалежність. Кожному своє. Читайте, оцінюйте самі.
Сучасні книги про війну дуже відрізняються від тих, якими ми були начитані у радянському дитинстві. Тоді - це історії подвигів радянських вояків на полях битв. Там було все зрозуміло - попереду враг, у руках - зброя, ми повинні перемогти. Сучасні книги, і Соловей - не виняток, розкривають щоденні трагедії життя звичайних людей під час війни не тільки на передовій. Дві сестри, Франція, окупація, Друга Світова війна. Два абсолютна різних характера. Одна - матір, яка заради виживання дітей піде на будь що. Життя з ворогом під одним дахом не врятує її від страшних страждань, але це єдиний шлях до порятунку. Інша - піде у Рух супротиву, врятує безліч життів та стане прикладом-легендою для багатьох. Але це теж не вбереже її від страждань та болю. Роман глибокий, трогає за душу, показуючи всі страхи війни та викликає питання до себе - а який шлях обрала би я? На що б вистачило сил? При всій важкості теми - читається з захопленням, рекомендую.
Не буду робити, як у відомому анекдоті про "всіх вбив адвокат". Не буду переказувати сюжет, який є трохи неочікуваний у кінці цієї історії. Як завжди, напишу про свої думки, які викликала книга. По-перше, вона така майже "підліткова", отже мені її читати вже може і не за віком. Але вона розповідає про багату американську родину зі страшними таємницями, приватний острів, про кохання, про брехню - все зроблено якісно, для гарних продажів та захоплення читачів ;) По-друге, не все так просто. Авторка іноді так якісно зображає переживання героїні через не зовсім звичні описи, що в мене навіть була така майже гра - знайди наступний, збери дівчину-лего до купи :) Наприклад, коли батько йде з родини, залишивши дочку, яка його дуже любила, героїня пише про цей момент так: "(батько) завів мотор. Потім він витягнув пістолета і вистрелив мені у груди. Куля пробила великий отвір, і серце викотилося просто у квітник. Кров ритмічно струменіла з моєї відкритої рани, з моїх вух, з моїх очей, з мого рота. На смак вона була схожа на сіль та на поразку. Яскраво-червоний сором від того, що мене не любили, просякнув траву перед будинком, каміння, стежини, сходи ґанку. Моє серце билося серед півоній, як риба на суші." Або дівчина сумує за померлою бабусею "Я почала танути - спершу голова і плечі, за ними стегна і коліна. Невдовзі я перетворилася на калюжу, яка просочувала візерунчасті бавовняні тканини. Я увібралася в ковдру, вкрила іржею металеві деталі її машинки..." Я також часто фізіологічно відчуваю почуття, дуже подібно, але рідко зустрічаю такі описи у літературі. У кого ще емоції мають смак, хто розуміє красиві алегорії, у кого сльози можуть текти з рук - читайте, вам сподобається. Ну і третє питання, можливо головне питання книги - може краще не пам'ятати? Не знати? Бути брехунами? Може тільки це врятує? Можливо мозок - наш найкращий друг - захистить, допоможе, забуде за нас те, що нам не потрібно...? Або правда - завжди краща? Треба все знати та пам’ятати? Я відповіді для себе не маю. Може ви знайдете – читайте, пишіть.

Щиголь

Донна Тартт

94 грн

Бестселер

Олена Тараненко

Операційний директор в Hoshva PR
Будьте обережні з лауреатами Пулітцерівської премії. На думку розумного директора бібліотеки Botan Альони Іванової, нагороду дають книжкам, які покликані зняти з читача шкіру. Щиголь – 800 сторінок відчуття «за сенкунду до». Історія про тягу до неосяжного, любові людини до людини і людей до речей, про маленькі таємниці, що спроможні все життя «грати» їх власника.
Книжки з картинками я не дуже люблю вже років 30, бо тексти для мене - важливіші. Отже, цю книгу не купувала - добра подружка вирішила, що мені зараз потрібно її прочитати.... Мода на скандинавське життя вже декілька років вирує в Україні, чим я дуже тішуся

Марта Зіміна

Журналіст
Автор полагает, что все самые знаковые события, происходящие в мире, - войны, научные открытия, катастрофы, то есть события непредсказуемые и влекущие за собой определенные последствия – это Черные Лебеди. Книга, на первый взгляд, перегруженная и сложная для восприятия, благодаря нескольким аспектам вполне может стать настольной. Вы, при желании проработать прочитанное более глубоко, можете научиться отличать некоторое эмоциональное от реального, применять теории Талеба в реальной жизни, анализировать будущее ровно в той степени, как и осознавать его непредсказуемость.

Раніше переглядали

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт