Роман, котрий починається на іронічно-реалістичній ноті, раптом перетворюється на абсурдну трагедію,
якою є будь-яка справжня війна, зокрема й та, що точиться сьогодні в Україні. На тлі внутрішньої сімейної війни
між подружжям Дарчія несподівано розпочинається війна між державами — російсько-грузинська війна 2008 року.
І в обох війнах важливу ролю відіграє десятирічний син подружжя — Гівіко.
У цьому тексті межа між реальним і віртуальним простором просто зникає.
Читач сам вирішує, чи герої роману — учасники реального конфлікту, чи персонажі комп’ютерної гри у вoйнушку.
«Гра у войнушку» став першим за роки Незалежності України перекладом сучасного грузинського роману в Україні.
«Автор вміло маніпулює увагою читача, затягуючи у тенета власної фантазії, але за художньою майстерністю стоїть біль і відчай. Бо війна – це не гра, як би від неї не хотілося абстрагуватися». — Анастасія Герасимова, cultprostir.ua
«Письменник конструює трагікомічну історію, написану справді в постколоніальному ключі: в романі немає намагання передати жахіття війни з усіма загиблими, згадати всіх, хто постраждав. Так, війна – це жахіття, але найперше – абсурд». — Дмитро Дроздовський, «Друг читача»
«Я її сприйняв як певну варіацію на тему "криза середнього віку по-грузинськи". Власне, усе так і зав'язується: утома від подружнього життя, любовний трикутник, і можна вже було б запасатися попкорном для споглядання чергової мелодрами, коли б не початок війни, який спонукає головного героя подумати про найважливіше, що є в його житті... слід, мабуть, зауважити, це все щедро приправлено абсурдною складовою: спогади туалета без дверей, поцілені з рогатки літаки та полонені й страчені пілоти, - що є своєрідними декораціями, на тлі яких розгортаються події незреалізованої драми та які допомагають героєві віднайти душевну рівновагу, не випадково ж вони (декорації) оприявнюються від поєднання алкоголю та заспокійливих піґулок...» — Ростислав Мельників, Facebook
Відгуки про книгу
Будьте першим, хто залишить свій відгук!