Кошик
Thumbnail Image 1

Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір

Книжка Річарда Талера та Каса Санстейна стала бестселером New York Times та Amazon. Її визнали найкращою книжкою року Financial Times і Economist. У світі продано понад 750 тисяч примірників.

Приймати рішення — це наче шукати потрібні двері у закручених коридорах багатоповерхового будинку. Тому й не дивно, що ми часто опиняємося не там, де хотіли б.

Щоб вирішити цю проблему, Талер і Санстейн пропонують концепцію поштовхів, або наджів. Це м’який спосіб вплинути на вибір людини, не вдаючись до маніпуляцій, заборон чи наказів. З їхньою допомогою можна сприяти розумним покупкам та інвестиціям, економії електроенергії, безпеці на дорозі, вживанню здорової їжі та багатьом іншим корисним речам. Тобто підштовхнути людину до «правильних» дверей, зберігаючи свободу вибору кожного.

Для всіх, хто цікавиться поведінковою економікою та психологією, зокрема процесом прийняття рішень. Для бізнесменів, маркетологів, державних управлінців, політиків, працівників соцслужб, батьків.

Автори іронічно показують, як у кожному з нас уживається два «Я»: такий собі раціональний містер Спок й ірраціональний Гомер Сімпсон. І як за допомогою поштовхів можна скеровувати їх у правильному напрямку.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ

У «Поштовху» є тонкі й проникливі думки.

Financial Times

 

Як часто ви натрапляєте на книжку водночас важливу й дотепну, практичну й глибоку? Ця книжкова перлина — про найкращу ідею, яка прийшла з поведінкової економіки. Її має прочитати кожен, хто хоче, щоб наш інтелект і наше суспільство «запрацювали» ефективніше.

 Деніел Канеман, лауреат Нобелівської премії з економіки

 

Ця книжка радикальним чином змінила мій погляд на життя. Зазвичай академіки не пишуть так захопливо!

Стівен Левітт, співавтор бестселерів «Думай як фрік» та «Фрікономіка»

 

ЦИТАТИ

Про два «я»

Проблеми самоконтролю можна висвітлити, якщо уявити, що людина складається з двох напівавтономних «я-частинок»: далекоглядного Планувальника і короткозорого Виконавця. Можна сказати, що Планувальник відповідає за вашу рефлективну систему, такий собі містер Спок усередині вас, а Виконавець перебуває під потужним впливом автоматичної системи, такий собі Гомер Сімпсон, який «живе» у кожному. Планувальник намагається забезпечити вам щасливе та безбідне життя якнайдовше, але мусить ще приборкувати почуття, дурощі й упертість Виконавця, який піддається спокусам, котрі навалюються зі збудженням.

 

Про те, що людина вважає ймовірним

Оцінка та емоційне забарвлення тісно пов’язані з доступністю і також відіграють важливу роль. Ви швидше повірите у ймовірність землетрусу, якщо особисто його пережили, ніж якщо прочитали про нього в тижневику. Отже, відомі й легко уявлювані причини смерті (наприклад, торнадо) часто отримують завищені оцінки ймовірності, а не зовсім відомими причинам (приміром, напади астми) дають низькі оцінки, навіть якщо вони трапляються значно частіше (різниця сягає двадцятикратної величини). До того ж нещодавні події мають більший вплив на нашу поведінку і страхи, ніж ті, що відбулися раніше. У всіх цих доволі доступних прикладах автоматична система гостро реагує (навіть надто гостро) на ризик, не вдаючись до жодних таблиць з нудною статистикою.

 

Про сфери використання наджів

Ми розглянули велике поле людської діяльності: заощадження, соціальне забезпечення, кредитні ринки, екологічну політику, охорону здоров’я, інститут шлюбу та чимало іншого. Але коло потенційних застосувань поштовхів значно ширше, ніж у розглянутих нами сферах. Найбільше ми сподіваємося на те, що розуміння архітектури вибору та потенціал наджів багато кого надихне творчо підходити до поліпшення життя людей в інших галузях.

 

Про ставлення до втрат

Люди не люблять втрачати (а їхня автоматична система тоді просто розривається від емоцій). Різко кажучи, ви більше страждаєте від втрати чогось, ніж радітимете, придбавши це. Більш «науковою» мовою це можна виразити як «неприйняття втрат» (або «страх втрат»).

 

Про запобігання програшу

Деякі держави спробували допомогти любителям азартних ігор: гравці могли внести себе в перелік осіб, яким заборонено грати в казино (докладніше читайте у розділі 14). З огляду на те, що ніхто не зобов’язаний записуватись, а відмова від цього абсолютно необтяжлива, цей підхід можна вважати лібертаріанським (у нашому розумінні цього терміна).

 

Про користання з нераціональності

Існує така закономірність. Якщо в споживачів є якесь не зовсім раціональне переконання, то у фірм тоді з’являється стимул пристосуватися до цього переконання, а не викорінити його. У ті часи, коли люди ще боялися авіаперельотів, скрізь в аеропортах продавалися (за захмарними цінами) страхові поліси на політ літаком. На жаль, там не було кабінок, де людям продавали би поради не купувати ті страхові поліси.

 

Жанри: Психологія

Добірки: Бестселери The New York Times Кращі книги для маркетологів Рідліст 2018 - що почитати у новому році

  • ISBN 978-617-7513-28-4
  • Видавець Наш формат
  • Мова ua
  • Кіль-сть сторінок 312
  • Рік випуску 2017

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

96 грн

Доступно у форматах

epub
azw3
mobi
pdf

Скачати уривок

Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Кас Санстейн

Кас Санстейн — професор юридичного факультету Гарварду. Найцитованіший науковець у галузі права в Сполучених Штатах. Автор десятків книжок. Від 2009 по 2012 рік працював в адміністрації Барака Обами.

Про автора

Річард Талер

Річард Талер — професор економіки, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень. Автор п’яти книжок, економічних колонок для Sunday New York Times.

Також у цій добірці

Це книга про любов та про кохання. Про Любов до Книги та Кохання до Жінки. Жан Одинак – володар баржі посеред паризької Сени. Завдяки своїй безмежній Любові до Книги, вірить, що тільки та чи інша книга може вилікувати душу людини, підказати відповідь на найболючіше питання, дати натхнення, підбадьорити, розвеселити або наповнити сенсом життя. Він має талан запропонувати різним людям саме той твір, який вони потребують саме в цей момент існування і успішно це робить, продаючи книги як ліки у своїй Літературній аптеці. Здавалось би, така людина має бути найщасливішою на Землі. Адже ми завжди впевнені, що той, хто вміє полегшити страждання інших людей - для себе завжди знайде шлях безтурботного життя. Якби так було – всі б лікарі жили до 120 років та вмирали просто від нудьги, а не від хвороби…. Насправді ж – все набагато складніше, і лікарями володіють недуги. І найкращі у світі радники – не можуть зарадити своїм особистим трагедіям. І це вже про Кохання до Жінки головного героя. Нещасливе, звісно. І це про Образу та Неспроможність вибачення, яке живе з ним поряд дуже багато років. І це вже про Розуміння неможливості виправити Помилку. І це про страшні слова “Ніколи” та “Назавжди”. І про тяжкий Вибір, про Новий Шанс, про Надію, про Все буде Добре... Всі, хто кохав та втрачав – знають про що це…. Книга має декілька непередбачуваних моментів, багато різних сюжетних ліній. Вона майже пахне лавандою та Провансом (о, як мені захотілося знову проїхатися тими маленькими чарівними містечками навколо Авіньйону, побачити білих коней у Камаргу, попити вина в маленьких шато!). Тому читайте для натхнення; коли сумніваєтесь у своїх почуттях та силах; коли хочете чогось “любовнороманного”; коли любите романтику мандрів; коли закохані у Прованс; коли просто закохані; коли думаєте, що тільки ви один нещасний у світі; коли думаєте, що тільки ви один щасливий у світі; коли хочеться почитати 5 сторінок в день; коли хочеться проковтнути книжку за 2 доби; коли хочеться посварити банальний сюжет; коли хочеться бути враженим неочікуваним поворотом у житті героя. Одним словом читайте :) PS Іноді в житті не вистачає такого Жана, який “знайде для тебе таку книгу, після якої ти знову спатимеш спокійно”. Ау, пане Одинак, у вас є нова клієнтка…
Детективи, трілери, темний ліс. Перша яскрава шкільна любов була у всіх у житті, але головна героїня вже доросла, проте забути цю любов не може. Вона - явний клієнт психоаналітиків, психологів, а може й і психіатрів (так вважатиме поліція). І все ніби ясно, але... Але ж як завжди - є інші таємні мотиви, "добрі" недобрі подружки, недосказаність, страшні таємниці минулого. Вічна тема "казати-неказати", "горда або кохана", "любить не любить". Фінал несподівано не "happy", що дуже дивує, адже загалом - звичайний сценарій для звичайної голівудської стрічки "вихідного дня" :) Беріть з собою у мандрівку - або зацікавитесь сюжетом і не збагнете, як долетіли, або добре заснете після перших десяти сторінок :)
Велика родина, багато поколінь, красивий дім мрії, з шикарною верандою. Ідеальна картинка життя американської сім'ї. Але... Завжди це "але" виводить нас за межі спокою. Кожен член родини - має свою роль у розвитку історії. Оцінки цієї ролі - залежить від критеріїв оцінювачів. Для когось - це ідеальна блакитна гойдалка, для когось - страшенно спаплюжена дерев'яна. Для когось - це історія незвичайного кохання, яке почалось "одного зеленого дня", для іншого - це нав'язана незворотня хворобливазалежність. Кожному своє. Читайте, оцінюйте самі.
Сучасні книги про війну дуже відрізняються від тих, якими ми були начитані у радянському дитинстві. Тоді - це історії подвигів радянських вояків на полях битв. Там було все зрозуміло - попереду враг, у руках - зброя, ми повинні перемогти. Сучасні книги, і Соловей - не виняток, розкривають щоденні трагедії життя звичайних людей під час війни не тільки на передовій. Дві сестри, Франція, окупація, Друга Світова війна. Два абсолютна різних характера. Одна - матір, яка заради виживання дітей піде на будь що. Життя з ворогом під одним дахом не врятує її від страшних страждань, але це єдиний шлях до порятунку. Інша - піде у Рух супротиву, врятує безліч життів та стане прикладом-легендою для багатьох. Але це теж не вбереже її від страждань та болю. Роман глибокий, трогає за душу, показуючи всі страхи війни та викликає питання до себе - а який шлях обрала би я? На що б вистачило сил? При всій важкості теми - читається з захопленням, рекомендую.
Не буду робити, як у відомому анекдоті про "всіх вбив адвокат". Не буду переказувати сюжет, який є трохи неочікуваний у кінці цієї історії. Як завжди, напишу про свої думки, які викликала книга. По-перше, вона така майже "підліткова", отже мені її читати вже може і не за віком. Але вона розповідає про багату американську родину зі страшними таємницями, приватний острів, про кохання, про брехню - все зроблено якісно, для гарних продажів та захоплення читачів ;) По-друге, не все так просто. Авторка іноді так якісно зображає переживання героїні через не зовсім звичні описи, що в мене навіть була така майже гра - знайди наступний, збери дівчину-лего до купи :) Наприклад, коли батько йде з родини, залишивши дочку, яка його дуже любила, героїня пише про цей момент так: "(батько) завів мотор. Потім він витягнув пістолета і вистрелив мені у груди. Куля пробила великий отвір, і серце викотилося просто у квітник. Кров ритмічно струменіла з моєї відкритої рани, з моїх вух, з моїх очей, з мого рота. На смак вона була схожа на сіль та на поразку. Яскраво-червоний сором від того, що мене не любили, просякнув траву перед будинком, каміння, стежини, сходи ґанку. Моє серце билося серед півоній, як риба на суші." Або дівчина сумує за померлою бабусею "Я почала танути - спершу голова і плечі, за ними стегна і коліна. Невдовзі я перетворилася на калюжу, яка просочувала візерунчасті бавовняні тканини. Я увібралася в ковдру, вкрила іржею металеві деталі її машинки..." Я також часто фізіологічно відчуваю почуття, дуже подібно, але рідко зустрічаю такі описи у літературі. У кого ще емоції мають смак, хто розуміє красиві алегорії, у кого сльози можуть текти з рук - читайте, вам сподобається. Ну і третє питання, можливо головне питання книги - може краще не пам'ятати? Не знати? Бути брехунами? Може тільки це врятує? Можливо мозок - наш найкращий друг - захистить, допоможе, забуде за нас те, що нам не потрібно...? Або правда - завжди краща? Треба все знати та пам’ятати? Я відповіді для себе не маю. Може ви знайдете – читайте, пишіть.

Щиголь

Донна Тартт

94 грн

Бестселер

Олена Тараненко

Операційний директор в Hoshva PR
Будьте обережні з лауреатами Пулітцерівської премії. На думку розумного директора бібліотеки Botan Альони Іванової, нагороду дають книжкам, які покликані зняти з читача шкіру. Щиголь – 800 сторінок відчуття «за сенкунду до». Історія про тягу до неосяжного, любові людини до людини і людей до речей, про маленькі таємниці, що спроможні все життя «грати» їх власника.

Марта Зіміна

Журналіст
Автор полагает, что все самые знаковые события, происходящие в мире, - войны, научные открытия, катастрофы, то есть события непредсказуемые и влекущие за собой определенные последствия – это Черные Лебеди. Книга, на первый взгляд, перегруженная и сложная для восприятия, благодаря нескольким аспектам вполне может стать настольной. Вы, при желании проработать прочитанное более глубоко, можете научиться отличать некоторое эмоциональное от реального, применять теории Талеба в реальной жизни, анализировать будущее ровно в той степени, как и осознавать его непредсказуемость.

Вхід на сайт