Кошик
Thumbnail Image 1

Як вийти заміж

Автор: Лорі Ґотліб

Бестселер The New York Times

• Найкраща книжка за версією Oprah Magazine’s

• Вибір Apple Best Books

У топі найпродаваніших книжок за версією Amazon

Робота, друзі, затишна квартира, самореалізація — оце ваша ідеальна картинка? Майже, бо не вистачає найважливішого пазлу — кохання. Що робити, якщо ви ще не знайшли «того-самого-єдиного»? Або знайшли і не знаєте, як вчинити далі? Чи той ідеал навіть не здогадується про ваші наміри? Лорі Ґотліб у новій книжці робить шокуючу заяву: досить переслідувати невловимого чарівного принца! Час переоцінити риси, які ми так прагнемо бачити, і знайти їх у своєму партнерові. А ще розібратися у тому, яка людина вам насправді потрібна. І чи потрібна взагалі…

Авторка оповідає власну історію пошуків «ідеального-єдиного», дає мудрі настанови й ділиться думками дослідників, відомих свах та сватів, тренерів зі знайомств, пікап-майстрів, нейропсихологів, соціологів, адвокатів із розлучень і навіть духівників. Захоплива, смішна, часом болісно відверта історія про знайомства, стосунки та шлюб.

Жанри: Психологія

Добірки: Бестселери The New York Times Бестселери Amazon

  • ISBN 9786171278424
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2020

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

106 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Лорі Ґотліб

Лорі Ґотліб — психотерапевт і автор бестселера The New York Times «Maybe You Should Talk to Someone» («Можливо, вам варто з кимось поговорити»). Книжка лягла в основу серіалу, продюсером якого стала Єва Лонгорія. Окрім клінічної практики Ґотліб веде щотижневу колонку в The Atlantic та The New York Times.

Також у цій добірці

Детективи, трілери, темний ліс. Перша яскрава шкільна любов була у всіх у житті, але головна героїня вже доросла, проте забути цю любов не може. Вона - явний клієнт психоаналітиків, психологів, а може й і психіатрів (так вважатиме поліція). І все ніби ясно, але... Але ж як завжди - є інші таємні мотиви, "добрі" недобрі подружки, недосказаність, страшні таємниці минулого. Вічна тема "казати-неказати", "горда або кохана", "любить не любить". Фінал несподівано не "happy", що дуже дивує, адже загалом - звичайний сценарій для звичайної голівудської стрічки "вихідного дня" :) Беріть з собою у мандрівку - або зацікавитесь сюжетом і не збагнете, як долетіли, або добре заснете після перших десяти сторінок :)

Марта Зіміна

Журналіст
Автор полагает, что все самые знаковые события, происходящие в мире, - войны, научные открытия, катастрофы, то есть события непредсказуемые и влекущие за собой определенные последствия – это Черные Лебеди. Книга, на первый взгляд, перегруженная и сложная для восприятия, благодаря нескольким аспектам вполне может стать настольной. Вы, при желании проработать прочитанное более глубоко, можете научиться отличать некоторое эмоциональное от реального, применять теории Талеба в реальной жизни, анализировать будущее ровно в той степени, как и осознавать его непредсказуемость.
Ти заходиш до розкішної мюнхенської кав’ярні, сідаєш за столик до знайомої компанії. Тобі тут раді, кажуть компліменти, рекомендують тістечка. Ти посміхаєшся, робиш ковток гарячого шоколаду, дістаєш із сумочки пістолет та стріляєш у чоловіка навпроти. Після цього у тебе залишається 10 секунд життя. Ти – англійка Урсула, тільки що ти вбила Гітлера і звільнила Світ від майбутньої війни. Ти йшла до цього декілька десятиліть теперішнього життя, та ще багато-багато попередніх життів. І будеш робити це знову та знову – у наступних. Ні, це не книга про загробне життя або фантастику. Авторка надає своїй героїні ту можливість, над якою ми, зазвичай, мріємо по 100 разів на день та безсонними ночами, намагаючись заснути. «Я б зробила це інакше». Не пішла туди або сюди, дала б іншу відповідь, обрала б іншу професію, освіту, чоловіка, друзів, країну життя. Всі ці інші варіанти б приводили до інших – кращих або гірших результатів, але ми цього не знаємо і знати не можемо, тому тільки переживаємо про це. А Урсула – може. Вона народжується безліч разів. Помирає при родах, або від хвороби у дитинстві, від тифу, від бомби, від алкоголізму, від холоду, від пострілу, від старості. Але знову і знову народжується 11 лютого 1910 року. Вона не знає про свою незвичайність. Вона тільки здогадується, вона щось таке пам’ятає, відчуває. Вона проживає різні життя, з різними людьми, у різних країнах, з різними рівнями щастя, достатку та здоров’я. Незмінними є тільки її родина – батьки, сестри та брати. І кожного разу – вона йде до мети. Врятувати Світ та рідних. Читаю прекрасну книгу (Аткінсон дійсно майстер) – і думаю: а ще це про помсту. І про чесність. Кажуть, що мстити погано, ображатися не можна, вибачати потрібно і таке інше. Завжди радять – відпускати, пробачати, дивитись під іншим кутом, підставляти другу щоку тощо. А Урсула – не підкорюється, вона поклала свої сотні життів на те, щоб все ж таки попасти в те кафе, де можна помститися за смерті своїх рідних та близьких, за образи мільйонів. Вона не пробачає зла. Вона – чесно виправляє те, що вважає неправильним. Йде до кінця, без компромісів. Книга глибока, чудова, непроста і захоплююча одночасно. Почитайте і помрійте – яку б ідею мали ви, якщо б мали сотні життів та варіантів. Кого б вбили або не вбили, де б жили, щоб робили. А потім згадайте те почуття «дежавю», яке іноді ми всі маємо, і подумайте, що це насправді? Чи не те саме, що відчувала Урсула?

Раніше переглядали

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт