Кошик
Thumbnail Image 1

Ґардаріка. Таємниця забутого світу

• Роман-переможець «Коронації слова»

• Спецвідзнака «Міжнародне визнання»

Хтось скаже, що це легенда, хтось — що бувальщина. А я розповім правду, яку бачив на власні очі… Це була країна великих градів. Столиця світанкового сонця — древня Ґардаріка. Молодий князь Ярослав тут правив мудро та справедливо, вірячи в міць майбутнього своєї держави. І якнайліпше цьому мав сприяти майбутній політичний шлюб Ярослава із гордовитою скандинавською принцесою Інґіґерд. Хто ж знав, що поступово політика переросте в кохання? Цього не міг прорахувати ніхто. Як і те, що принцеса вже була заручена. Тим часом Святополк, зведений брат Ярослава, готує кровопролитну змову. Чи об’єднає це колишніх ворогів, чи розірве пута дружби? Чи підточить це владу Ярослава і зробить його безпомічним, чи, навпаки, додасть йому снаги до боротьби і спонукає до великих звершень? На далеких скандинавських берегах шалений вітер змін, що дме з Аркони, віщує Інґіґерд любов та війну. А ще — нашіптує таємну правду про Володимирового сина. Правду, що переверне світ Ярослава. Чи похитне вона древні склепіння могутнього світу Ґардаріки?..

Жанри: Пригоди Сучасні українські автори

Добірки: Коронація слова - переможці та призери

  • ISBN 9786171284340
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2020

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

106 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Вероніка Мосевич

Вероніка Мосевич — українська письменниця, лауреатка Міжнародного літературного конкурсу «Коронація Слова», поетеса, композиторка, аранжувальниця, співачка, авторка більш як 500 українських пісень, які протягом 20 років у касетах, CD-,  MP3-дисках випускали такі студії як «Фенікс», «Козак», «6 секунд». Вероніка Мосевич також і художниця. Неодноразово робила виставки картин в Україні і за кордоном. Малює на стінах і стелях картини, найбільша з яких розміром 4 х 5 м. Має авторську фейсбук-сторінку #VeronikasArt та музичний Youtube канал.

Також у цій добірці

Гарна книжка. На мій смак найкраща у Роздобудько )
Ще одна сага (до речі, дуже люблю цей жанр) – але вже в нашому, українському світі. Старий Яків бачив на своєму віку все – революції, війни, репресії, зміни влади. Але не це головне. В нього – свій світогляд, простий та геніальний у своїй простоті. Він завжди чекає на весну. Навіть не так – він завжди знає, що буде весна. Така мудрість столітньої людини.
По-перше, можемо бути спокійні, нашу золоту авторку явно не заберуть в Голівуд писати сценарії до фільмів, адже з хеппі-ендами у неї завжди все погано. Їх просто не буває в книжках Дашвар. По-друге, ну це ж добре, коли герої живуть на Хоревій або на Ентузіастів у Києві, приймають участь у подіях сучасності, вам легко зрозуміти їх реакції на ті чи інші обставини. Книга має багато персонажів з переплетеними сюжетами, але я навіть не можу вам назвати ім’я головної героїні, бо дізнаєтесь ви його, справжнє, далеко від початку роману. Вона живе, вона кохає, її зраджують, вона зраджує іншим та собі, шукає виходи, ображає тих, кого не повинна, дарує себе недостойним, виправляється, знову помиляється. 
Мені подобається, як вона описує свої відносини з навколишнім світом. Вона дізналась про велику несправедливість близької людини - і не розізлилась, не образилась, не помстилась - а просто “… поховала людей, закидала землею і квітами, наказала занімити навіки”. Всіх людей - рідних, друзів, колег та випадкових зустрічних. Себе теж. Була безкомпромісною в цьому, відстороненою, іноді безжальною в своїй чесності. Бо “після того, як ти вбиваєш в собі людину, ти вб’єш іще багато людей”. Це була її відповідь на виклики життя. І воскресила тих людей вона тільки після… Читайте самі ;) Просте описання простого пересічного життя простих людей - ось про що книга. … Але ж як віртуозно Люко Дашвар припечатує фразами типу “Я обіцяв тобі, жінко, що будемо з тобою жити по-людські. Але ж зрозумій, по-людські, це не значить по-чесному, це значить - як всі інші”. Або “‘тато, коли депресує, каже, що останнього героя можна знайти завжди, а останнього покидька - ніколи, бо покидьків - незліченно, кінця-краю їм нема!” Ось такий – простий роман з дуже непростими думками. Будете читати?

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт