Кошик
Бестселер
Thumbnail Image 1

Коханці Юстиції

«Коханці Юстиції» – паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже – за старою доброю традицією – й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.

Жанри: Сучасна українська література

Добірки: Бестселери від українських письменників Книжки, які можна прочитати за декілька вечорів Читаємо восени Кращі книги сучасних українських письменників

  • ISBN 978-966-97679-2-9
  • Видавець Меридіан Czernowitz
  • Мова ua
  • Кіль-сть сторінок 304
  • Рік випуску 2018

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

99 грн

Доступно у форматах

pdf
epub
fb2

Скачати уривок

Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Юрій Андрухович

Юрій Ігорович Андрухович (13 березня 1960, Івано-Франківськ) — поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Віце-президент Асоціації українських письменників.

Також у цій добірці

Не хочу порівнювати Альєнде з Маркесом, але оцей казково-чуттєвий дух Латинської Америки так само відчувається в оповіданнях Еви. Кожне - завершена картина. Мені дуууже сподобались :)
Детективи, трілери, темний ліс. Перша яскрава шкільна любов була у всіх у житті, але головна героїня вже доросла, проте забути цю любов не може. Вона - явний клієнт психоаналітиків, психологів, а може й і психіатрів (так вважатиме поліція). І все ніби ясно, але... Але ж як завжди - є інші таємні мотиви, "добрі" недобрі подружки, недосказаність, страшні таємниці минулого. Вічна тема "казати-неказати", "горда або кохана", "любить не любить". Фінал несподівано не "happy", що дуже дивує, адже загалом - звичайний сценарій для звичайної голівудської стрічки "вихідного дня" :) Беріть з собою у мандрівку - або зацікавитесь сюжетом і не збагнете, як долетіли, або добре заснете після перших десяти сторінок :)

Артем Бойко

Креативний директор Slupsky Event Management
Роман, который заставил меня соверешнно иначе взглянуть на историю нашей страны и по-настоящему оценить её Независимость (как бы пафосно это не звучало). Роман, который впервые показал мне, что украинский язык богаче и сочнее русского, хоть я всю жизнь думал наооборот. Роман, который, как мне кажется, должны прочитать все жители нашей страны, просто для того, чтобы понимать её историю.
Не буду робити, як у відомому анекдоті про "всіх вбив адвокат". Не буду переказувати сюжет, який є трохи неочікуваний у кінці цієї історії. Як завжди, напишу про свої думки, які викликала книга. По-перше, вона така майже "підліткова", отже мені її читати вже може і не за віком. Але вона розповідає про багату американську родину зі страшними таємницями, приватний острів, про кохання, про брехню - все зроблено якісно, для гарних продажів та захоплення читачів ;) По-друге, не все так просто. Авторка іноді так якісно зображає переживання героїні через не зовсім звичні описи, що в мене навіть була така майже гра - знайди наступний, збери дівчину-лего до купи :) Наприклад, коли батько йде з родини, залишивши дочку, яка його дуже любила, героїня пише про цей момент так: "(батько) завів мотор. Потім він витягнув пістолета і вистрелив мені у груди. Куля пробила великий отвір, і серце викотилося просто у квітник. Кров ритмічно струменіла з моєї відкритої рани, з моїх вух, з моїх очей, з мого рота. На смак вона була схожа на сіль та на поразку. Яскраво-червоний сором від того, що мене не любили, просякнув траву перед будинком, каміння, стежини, сходи ґанку. Моє серце билося серед півоній, як риба на суші." Або дівчина сумує за померлою бабусею "Я почала танути - спершу голова і плечі, за ними стегна і коліна. Невдовзі я перетворилася на калюжу, яка просочувала візерунчасті бавовняні тканини. Я увібралася в ковдру, вкрила іржею металеві деталі її машинки..." Я також часто фізіологічно відчуваю почуття, дуже подібно, але рідко зустрічаю такі описи у літературі. У кого ще емоції мають смак, хто розуміє красиві алегорії, у кого сльози можуть текти з рук - читайте, вам сподобається. Ну і третє питання, можливо головне питання книги - може краще не пам'ятати? Не знати? Бути брехунами? Може тільки це врятує? Можливо мозок - наш найкращий друг - захистить, допоможе, забуде за нас те, що нам не потрібно...? Або правда - завжди краща? Треба все знати та пам’ятати? Я відповіді для себе не маю. Може ви знайдете – читайте, пишіть.
Ще одна сага (до речі, дуже люблю цей жанр) – але вже в нашому, українському світі. Старий Яків бачив на своєму віку все – революції, війни, репресії, зміни влади. Але не це головне. В нього – свій світогляд, простий та геніальний у своїй простоті. Він завжди чекає на весну. Навіть не так – він завжди знає, що буде весна. Така мудрість столітньої людини.
Книжки з картинками я не дуже люблю вже років 30, бо тексти для мене - важливіші. Отже, цю книгу не купувала - добра подружка вирішила, що мені зараз потрібно її прочитати.... Мода на скандинавське життя вже декілька років вирує в Україні, чим я дуже тішуся

Троща

Василь Шкляр

63 грн

Бестселер

Раніше переглядали

Вхід на сайт