Книга "Мистецтво залишатися непоміченим. Хто ще читає ваші імейли?". Автор: Кевін Митник.

Мистецтво залишатися непоміченим. Хто ще читає ваші імейли?

Захистіть своє право на конфіденційність в інтернеті.

ТЕМАТИКА
Технології, інформаційна безпека, медіаграмотність.

Щодня кількість інтернет-даних про кожну людину зростає в геометричній прогресії. Тому хоч би якою привабливою була ілюзія конфіденційності, ми аж ніяк не є невидимками для світу. Навіть якщо ви не публічна особа, по той бік екрана знають, що ви їли на обід. За вами може шпигувати будь-хто і будь-що, навіть офісний принтер. Однак від цього можна захиститися.

Для широкого кола читачів, зокрема, для всіх, кого турбує власна безпека в інтернеті.

У цій книжці колишній хакер Кевін Митник доступно розповідає, як залишатися непоміченим в інтернеті, дає поради, яких паролів краще не використовувати та як запобігти викраденню особистих даних.

Хто краще, ніж Кевін Митник, усесвітньо відомий хакер, навчить захищати особисті дані від фішингу, комп’ютерних хробаків і кібершпигунів? Esquire

Автор нагадує про те, як незахищені дані, що стосуються електронної пошти, авто, мережі Wi-Fi тощо, роблять нас вразливими. New York Times Book Review

ISBN 978-617-7730-40-7

Видавець Наш формат

Мова ua

Рік випуску 2019

Також у цій добірці

Правила розвитку мозку дитини: як виховати розумну дитину від 0 до 5 років

Джон МЕДІНА

78 грн

Бестселер

Тричі продана

Павло Наніїв

69 грн

Бестселер

Квартира київських гріхів

Маргарита Сурженко

42 грн

Бестселер

Наталі Яструбинська

Компанія TravelSiM

Гей, дівчата, а ну кажіть, ви який гріх? Може Ревність чи Лінь? Лють або Жадоба? Насолода або Ненаситність? Чого це всі зашарілися, чого це не про вас? Рекомендую обирати Хтивість та читати роман ;) Авторка вважає, що всі гріхі - то гарнюні-дівчата і що Хтивість - найголовніший гріх, бо ж чому б вона призначила цю гріхиню головною героїнею? ;) Звісно, книга наповнена банальними історіями - як людина грішить і як потім розплачується за свій гріх. Банально - не значить не цікаво, банально - значить, що всі ми є учасниками таких історій. Цікаво ще й тому, що живуть згадані красуні-дівчата-гріхині у квартирі на Саксаганського та спонукають людей грішити у нашому рідному сучасному весняному Києві. І все в них виходить прекрасно - бо люди грішать та бажають грішити далі - але тут Хтивість закохується і починається... Кохання, звісно, перемагає в кінці кінців. Because all you need is love. Але всю книгу якось іде приспів, що гріхи - то не так вже і погано, і вони - рушійна сила еволюції, і без них ми б так повно не відчували те добре, що маємо. Не згодна з цим, іноді ціна розплати за гріх - ну дуже висока, не вартує він таких жертв. А радіти життю, щастю, своєму коханню можливо і без порівнянь.... І творити - від натхнення, а не заздрості... Можете зі мною не погоджуватись. Гей, дівчата, а ну кажіть, ви який гріх? Може Ревність чи Лінь? Лють або Жадоба? Насолода або Ненаситність? Чого це всі зашарілися, чого це не про вас? Рекомендую обирати Хтивість та читати роман ;) Авторка вважає, що всі гріхі - то гарнюні-дівчата і що Хтивість - найголовніший гріх, бо ж чому б вона призначила цю гріхиню головною героїнею? ;) Звісно, книга наповнена банальними історіями - як людина грішить і як потім розплачується за свій гріх. Банально - не значить не цікаво, банально - значить, що всі ми є учасниками таких історій. Цікаво ще й тому, що живуть згадані красуні-дівчата-гріхині у квартирі на Саксаганського та спонукають людей грішити у нашому рідному сучасному весняному Києві. І все в них виходить прекрасно - бо люди грішать та бажають грішити далі - але тут Хтивість закохується і починається... Кохання, звісно, перемагає в кінці кінців. Because all you need is love. Але всю книгу якось іде приспів, що гріхи - то не так вже і погано, і вони - рушійна сила еволюції, і без них ми б так повно не відчували те добре, що маємо. Не згодна з цим, іноді ціна розплати за гріх - ну дуже висока, не вартує він таких жертв. А радіти життю, щастю, своєму коханню можливо і без порівнянь.... І творити - від натхнення, а не заздрості... Можете зі мною не погоджуватись. PS Авторка дуже любить та поважає Київ, правильно оцінює не рідне для неї місто - за що їй окреме дякую. Читайте!