Кошик
Thumbnail Image 1

Один плюс один

• Вперше українською

• Від автора супербестселера «До зустрічі з тобою»

Там, де двоє, самотність не живе… Джесс Томас — мати-одиначка, яка, щоб якось прогодувати дітей, змушена працювати на двох роботах. У її житті все йде шкереберть. Жінка мріє про мужнього сильного лицаря, що витягне її з цієї безодні та розірве замкнене коло нещасть. Ед Ніколс — справжній сучасний принц, успішний комп’ютерник у великій прибутковій корпорації. Джесс інколи прибирає в його розкішному заміському будинку. Та в цього заможного красеня не все так ідеально, як здається. Розчарований у житті одинак, він не вірить, що знайде своє щастя. Одного разу Ед помічає: Джесс так само страждає від самотності… Відтепер їх двоє — самотні серця в пошуках кохання.

Іронічна, романтична й дивовижно захоплива книжка. People

Жанри: Книги про кохання

Добірки: Для літнього відпочинку

  • ISBN 978-617-12-5348-3
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2018

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

88 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Джоджо Мойєс

Джоджо Мойєс — англійська романістка, журналістка, одна з небагатьох письменниць, кому вдалося двічі здобути премію Асоціації любовних романістів у номінації «Любовний роман року», володарка нагороди «Книга року» від Galaxy Book Award. Її зворушливі історії кохання посідають перші позиції у списках бестселерів The New York Times, їх перекладено багатьма мовами світу.

Інші книги автора

Чудова романтична історія! Трохи наївна, але читається легко і з задоволенням.
Ми завжди будемо читати такі книжки. Ми – це дівчата, незалежно від нашого віку, професії, освіти, досвіду, статусу та сімейного стану. Бо всім іноді хочеться простоти. Відкласти справи та відключити думки. Закрити підручники або вийти з кухні. Посумувати під зливу за вікном. Почитати історії про кохання та повірити, що романтичний Світ існує. Такий світ, де якщо тебе кидає поганий хлопець по дорозі до Парижу - ти обов’язково зустрінеш добру Фею у вигляді портьє у готелі. Який направить тебе до бару, де буде гарненький та порядний француз, який змініть твоє та своє життя заради кохання. Ти навчишся танцювати на барній стійці і покинеш остогидлу роботу та сумну Англію. Ну і звісно там будуть троянди та човни, в тому, новому житті. Такий світ, де нові дорогі мешти на підборах або пальто (а не бізнес-коучі) примушують твою кар’єру стрімко зростати, а ділових партнерів - підписувати нові вигідні для тебе контракти. Такій світ, де з колишнім ти зустрічаєшся виключно на званих вечерях, де в тебе зачіска та гарна сукня, і він доводить, що не кинув тебе на піку вашого роману, а просто не в той ресторан прийшов тоді, три роки тому. І хоч він вже два роки, як одружений, але згадує тебе щодня. І ти йдеш додому збентежена, але (по чесному) вдоволена, а твій чоловік турботливо накидає шаль тобі на плечі. Такій світ, де ти запідозрила та почала слідкувати за чоловіком на п’ятнадцятий рік подружнього життя, але в кінці кінців нічого не зрозуміло, ніби є якась жінка, а ніби й ні. І в тебе є сили та воля сказати собі “він такий свій та рідний, не може такого бути, щоб він мене зрадив” - і одразу все зникає, і життя продовжується з тієї ж рутинної точки, ніби нічого і не було. І ви задоволені і щасливі – і ти, і чоловік-нібито- не-зрадник. Ну і безліч інших історій - про той Світ, якій існує в нашій уяві та в жіночих розповідях. Ми примірюємо чужі життя на себе, радіємо, коли у нас все не так погано, або шукаємо надію, думаючи “ну ось буває ж таке романтичне та щасливе, значить і у мене буде”. І не треба за це відноситись до нас зверхньо. Нам таке іноді потрібно просто так. Просто принесіть ще квітів та зефіра та залиште на пару годинок під теплим пледом.

Також у цій добірці

Скажіть чесно – ви коли-небудь бажали бути кимось іншим? Не гіпотетично “космонавтом або пожежним”, а реальною людиною? Ту яку добре-добре знаєте, або навпаки, випадково зустрічаєте на вечірці вперше? І ця людина, на ваш погляд, краща, красивіша, сексуальніша, багатша, популярніша, щасливіша або має щось таке, на що, знову ж на ваш погляд, не заслуговує? А заслуговуєте виключно ви, хоч і не маєте наразі. Бо світ такий несправедливий… Іноді вам навіть мало, щоб ця чудова людина була вам другом або коханням. Вам мало, коли “вона з тих друзів, які приносять вам каву, приготовлену саме так, як вам подобається, купують квіти, позичають книжки і печуть кекси.” Вам мало бути поряд, отримувати від цієї людини добре відношення. Вам потрібно зайняти чуже місце… Або знищити її. І ви починаєте заздрити… Заздрість не буває білою – десь я таке читала. Із-за неї люди часто роблять дуже жахливі речі. Вона знищує зсередини, не дає спокою. Погоджуюсь, що для когось вона є рушійною силою змін – але частіше при досягнені мети, яка виникла від заздрощів, часто приходить розчарування. Бо солодке життя іншої людини – частіше солодше за ваше лише зі сторони. У чужій хаті – вам ой як незатишно може стати. Чи стануть винятком героїні нового роману Локгарт? Хто кому заздрить, хто бажає жити чужим життям, хто кому друг, хто кому ворог? Чи можна довіряти однокласникам вашої дитини та своїй пам’яті? Які справжні мотиви взаємовідносин героїв? Книжка непогана, дуже незвичний варіант розгортання подій – від кінця до початку. Тобто ти думаєш, що одразу знаєш “всіх убив адвокат”, але ж не все так просто ;) Дочитуєш до кінця – і хочеться перечитати початок, пильно звертаючи увагу на деталі, говорячи про себе “а, ось воно до чого”. Не занудьгуєте. І читайте уважно прямо з початку, звертайте увагу на дати, так вам буде зрозуміліше (бо Локгарт така авторка, яка грається деталями, ще з “Ми були брехунами” пам’ятаю ;)).

Раніше переглядали

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт