Кошик
Thumbnail Image 1

Остання крапля

Протаранивши паркан сусіда, Вероніка очікувала на крики й вимагання компенсації. Але найгіршим виявилося не це. У чужому дворі вона натрапляє на труп жінки — старої Антоніни. Баба Тоня встигла напакостити багатьом, і серед підозрюваних опиняється навіть її син Антон. Цей неприємний чоловік не ладнав з матір’ю і полюбляв знущатися зі своєї дружини. Він не спинився б і перед убивством. Поки Вероніка намагається відшукати докази його вини, сусідів щоночі лякає таємнича жінка в білому. Що ж коїться на тихій вулиці звичайного селища?

Жанри: Детективи

Добірки: Коронація слова - переможці та призери

  • ISBN 9786171285415
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2020

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

79 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Галина Цикіна

Кажуть, не місце прикрашає людину, а людина місце — так і є, але в кожного є свої особливі місця, які назавжди залишаються в серці. Мені пощастило народитися 20 травня 1992 року в Новомиколаївському районі Запорізької області, з дитинства мала можливість гасати босоніж степом та купатися досхочу в річці. Ми з братом зростали у вчительській сім’ї, тож нам на роду було написано гарно вчитися і виховано себе вести (хоч мій брат, якщо чесно, в цьому плані був трохи бунтарем).

Також у цій добірці

Гарна книжка. На мій смак найкраща у Роздобудько )
Ще одна сага (до речі, дуже люблю цей жанр) – але вже в нашому, українському світі. Старий Яків бачив на своєму віку все – революції, війни, репресії, зміни влади. Але не це головне. В нього – свій світогляд, простий та геніальний у своїй простоті. Він завжди чекає на весну. Навіть не так – він завжди знає, що буде весна. Така мудрість столітньої людини.
По-перше, можемо бути спокійні, нашу золоту авторку явно не заберуть в Голівуд писати сценарії до фільмів, адже з хеппі-ендами у неї завжди все погано. Їх просто не буває в книжках Дашвар. По-друге, ну це ж добре, коли герої живуть на Хоревій або на Ентузіастів у Києві, приймають участь у подіях сучасності, вам легко зрозуміти їх реакції на ті чи інші обставини. Книга має багато персонажів з переплетеними сюжетами, але я навіть не можу вам назвати ім’я головної героїні, бо дізнаєтесь ви його, справжнє, далеко від початку роману. Вона живе, вона кохає, її зраджують, вона зраджує іншим та собі, шукає виходи, ображає тих, кого не повинна, дарує себе недостойним, виправляється, знову помиляється. 
Мені подобається, як вона описує свої відносини з навколишнім світом. Вона дізналась про велику несправедливість близької людини - і не розізлилась, не образилась, не помстилась - а просто “… поховала людей, закидала землею і квітами, наказала занімити навіки”. Всіх людей - рідних, друзів, колег та випадкових зустрічних. Себе теж. Була безкомпромісною в цьому, відстороненою, іноді безжальною в своїй чесності. Бо “після того, як ти вбиваєш в собі людину, ти вб’єш іще багато людей”. Це була її відповідь на виклики життя. І воскресила тих людей вона тільки після… Читайте самі ;) Просте описання простого пересічного життя простих людей - ось про що книга. … Але ж як віртуозно Люко Дашвар припечатує фразами типу “Я обіцяв тобі, жінко, що будемо з тобою жити по-людські. Але ж зрозумій, по-людські, це не значить по-чесному, це значить - як всі інші”. Або “‘тато, коли депресує, каже, що останнього героя можна знайти завжди, а останнього покидька - ніколи, бо покидьків - незліченно, кінця-краю їм нема!” Ось такий – простий роман з дуже непростими думками. Будете читати?

Раніше переглядали

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт