Кошик
Thumbnail Image 1

Плач пересмішниці

Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. А ще був прихований від усіх гріх. Роки мчали стрімголов, помилки минулого лишалися позаду. Але не зникали. Несподівана зустріч з атовцем Левком збурила в пам’яті Нори болючий спогад. Бо тоді, у боротьбі за найвигідніше місце під сонцем, жінка втратила щось значно важливіше... Що поєднує впливову бізнесвумен із простим хлопцем-атовцем? І чому Норі так боляче і водночас так хочеться зазирнути в його очі?..

Жанри: Сучасні українські автори

Добірки: Коронація слова - переможці та призери

  • ISBN 9786171289611
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Кіль-сть сторінок 256
  • Вік 16+

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

75 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Надія Гуменюк

Надія Гуменюк — українська поетеса, прозаїк та публіцист. У її творчому доробку — майже чотири десятки книжок, відзначених низкою престижних премій: імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, «Благовіст», «Звук павутинки», імені родини Косачів, імені Агатангела Кримського, «Глиняний кіт» та інших. Переможець багатьох конкурсів та рейтингів. Володар Гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (роман «Вересові меди»). Її роман «Квіти на снігу» (попередня назва «Янгол у сірому») став дипломантом конкурсу «Коронація слова — 2011».

Також у цій добірці

Гарна книжка. На мій смак найкраща у Роздобудько )
Ще одна сага (до речі, дуже люблю цей жанр) – але вже в нашому, українському світі. Старий Яків бачив на своєму віку все – революції, війни, репресії, зміни влади. Але не це головне. В нього – свій світогляд, простий та геніальний у своїй простоті. Він завжди чекає на весну. Навіть не так – він завжди знає, що буде весна. Така мудрість столітньої людини.
По-перше, можемо бути спокійні, нашу золоту авторку явно не заберуть в Голівуд писати сценарії до фільмів, адже з хеппі-ендами у неї завжди все погано. Їх просто не буває в книжках Дашвар. По-друге, ну це ж добре, коли герої живуть на Хоревій або на Ентузіастів у Києві, приймають участь у подіях сучасності, вам легко зрозуміти їх реакції на ті чи інші обставини. Книга має багато персонажів з переплетеними сюжетами, але я навіть не можу вам назвати ім’я головної героїні, бо дізнаєтесь ви його, справжнє, далеко від початку роману. Вона живе, вона кохає, її зраджують, вона зраджує іншим та собі, шукає виходи, ображає тих, кого не повинна, дарує себе недостойним, виправляється, знову помиляється. 
Мені подобається, як вона описує свої відносини з навколишнім світом. Вона дізналась про велику несправедливість близької людини - і не розізлилась, не образилась, не помстилась - а просто “… поховала людей, закидала землею і квітами, наказала занімити навіки”. Всіх людей - рідних, друзів, колег та випадкових зустрічних. Себе теж. Була безкомпромісною в цьому, відстороненою, іноді безжальною в своїй чесності. Бо “після того, як ти вбиваєш в собі людину, ти вб’єш іще багато людей”. Це була її відповідь на виклики життя. І воскресила тих людей вона тільки після… Читайте самі ;) Просте описання простого пересічного життя простих людей - ось про що книга. … Але ж як віртуозно Люко Дашвар припечатує фразами типу “Я обіцяв тобі, жінко, що будемо з тобою жити по-людські. Але ж зрозумій, по-людські, це не значить по-чесному, це значить - як всі інші”. Або “‘тато, коли депресує, каже, що останнього героя можна знайти завжди, а останнього покидька - ніколи, бо покидьків - незліченно, кінця-краю їм нема!” Ось такий – простий роман з дуже непростими думками. Будете читати?

Раніше переглядали

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт