Кошик
Thumbnail Image 1

Подаруй мені зірку

Еліс просто хотіла бути щасливою. Гадала, що одруження подарує їй те, про що вона так мріяла. Але коли рідна Англія лишилася за океаном, Кентукі зустрів її задухою та консерватизмом. Чоловік, який в усьому слухався батька, почуття скутості — все, що отримала Еліс. Тож коли в містечку почали шукати волонтерів для кінної бібліотеки, вона не вагаючись зголосилася. Тут Еліс знайомиться з Марджері, яка не кориться закам’янілим традиціям і знає, як це — бути по-справжньому щасливою та вільною. Життя Еліс карколомно змінюється. І чоловік, який був для неї всім, виявляється чужим. Бо вона вже давно кохає іншого. Того, з ким зможе стати собою…      

Жанри: Книги про кохання

Добірки: Про жіночу дружбу Читаємо у відпустці

  • ISBN 9786171275799
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2020

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

98 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Джоджо Мойєс

Джоджо Мойєс — англійська романістка, журналістка, одна з небагатьох письменниць, кому вдалося двічі здобути премію Асоціації любовних романістів у номінації «Любовний роман року», володарка нагороди «Книга року» від Galaxy Book Award. Її зворушливі історії кохання посідають перші позиції у списках бестселерів The New York Times, їх перекладено багатьма мовами світу.

Також у цій добірці

Це звичайно не шедевр. Ми це вже давно проходили у Зниклій, Дівчині у потягу та інших маслітах. Загалом – книжка на відпочинок саме те, що треба. На березі моря або у літаку – історійка піде під келишок вина або соку. Але декілька цікавих питань книга знову підіймає. 1.Якщо ти стаєш на шлях обману– то повинен бути готовий до того – що всі твої спільники – потенційні вороги. Нікому не можна довіряти – а особливо – “найщирішим друзям”. Ти можеш вважати себе – найрозумнішим, але хтось вважає тебе тупою жертвою, яку взяли з собою, як розмінну карту. І до самого кінця ти не дізнаєшся – ти граєш або тебе грають. 2.Чоловіки зроблять багато заради жінок. Будуть спокійно жити і будувати тихе сімейне життя заради домашньої господарки-матусі. Яка буде “точно завжди вдома та не буде задавати багато питань”. А потім – без вагань підуть на будь-які карколомні вчинки заради сексуальної агресивної тигриці. З радістю будуть “належати їй, кохати її, любити її шаленство, бунтарство, те, що ніщо їй не завадить отримати те, що вона хоче”. І навіть не згадають про ту, що “робить все для того, щоб задовільнити його потреби”. Тому перед жінками завжди буде стояти вибір – ким бути –Капитаном Мамусею або Шаленою Стервою. 3.Тепер читаю блоги та пости своїх знайомих та шукаю потаємний сенс – а раптом вони бажають щось написати-передати саме МЕНІ, а не сотні інших читачів їх постів. Ви про таке не думаєте?....
Одразу скажу – головна тематика книги для мене далека-далека. Дітей-підлітків не маю. Сама я – з 10 років почувалась дорослою, відповідальною. Це не заважало мені провести веселе дитинство-юність, з вечірками, друзями, першими коханнями. І хоч це були шалені 90-ті у великому місті - та мене ніколи не вабила темна сторона. Наркотики, секти, кримінал, залежності – я трималась від цього далі, для мене це було не смачне та не привабливе. І мені ніколи не було нудно, щоб шукати такої розради. Все не так з головною героїнею роману. Тут вже повний набір – тихій комплексуючий підліток Іві дуже бажає стати помітною. Увага учасниць секс-комуни та гуру Рассела, неоднозначні стосунки з небезпечною, але ж такою звабливою С’юзен, непокора – це ж так відрізняється від сірого життя з розлученими батьками, обідами в кафешках з подружками в брекетах та перспективою попасти в пансіон. Іві віддається новому життю повністю, наражаючись на очікуванні небезпеки. І це не відпускає її решту життя. Класика жанру. Але для мене - це книга не про підлітковий кримінал. Не про сексуальну секту. Ні, ні. Це про інше. Про те, що якщо не бажаєш розчарувань – не зачаровуйся. Ніким та нічим. Особливо ніким. Про те, як легко, граючи на болі та стражданні людини, на її комплексах та прихованих бажаннях, змусити робити щось. Навіть дуже погане. Навіть те, що може знищити. Тебе запрошують в місце та пропонують щось інше, те, що кардинально відрізняється від твого сірого нікчемного життя. І тільки те, що воно інше – вважається тобі на той момент набагато кращим, справжнім, бажаним. Заради чого можна зламати все. Тобі дають трохи відчути гостроту нових емоцій, роблять вигляд, що ти дуже бажаний та вагомий для них, пестять, заколисують увагу, дають відчути обраним, належним до незвичайного кола людей, не таким як усі. Нав’язують почуття провини, якщо ти сумніваєшся у чистоті намірів твоїх нових гуру. І ось – ти вже готовий на все, заради сумнівного нового, готовий ламати, зраджувати, обманювати. Безумовно – у юному віці зробити правильний вибір дуже тяжко. Бо досвіду не вистачає, а спокус – з надлишком. Та чи можемо ми з впевненістю сказати, що завжди робимо правильний вибір у дорослому віці? … Ти думаєш, що знайшов – але насправді втратив. Себе, своїх близьких, втрачаєш все що було раніше. Але найстрашніше – ти втрачаєш своє майбутнє. Своє можливе щасливе майбутнє. Бо так як було – вже ніколи не буде. І ти – в міліметрі від того, що все, що буде потім – буде жахливо потворним, невиправним. Нажаль, єдине, що може тебе урятувати від того страшного – якесь небезпечне дівчисько, яке висадить тебе з тієї машини, яка летить у прірву… Та чи для всіх знайдеться така С’юзен? І чи було все це того варте?
Спішу поділитися враженнями від щойно прочитаної книги. «Моя неймовірна подруга» Елени Ферранте. Це перша з чотирьох книг циклу «Неаполітанські романи». Почнімо з того, що я обожнюю Італію. Навіть ту, що без прикрас. Саме в такому місці, у бідному районі Неаполю 50-х, відбуваються події. Історія двох подруг, що пронесли цю дружбу із дитинства і через все життя. І так, звичайно, суперництво, заздрощі, хлопці, і при цьому відчуття неймовірної духовної близькості і потреба одна в одній. І так, все дуже емоційно, це ж італійці! Гарна книга, атмосферна, торкає за душу, викликає спогади, якусь, навіть, ностальгію за дитинством. Рекомендую. І з нетерпінням чекаю на продовження.

Раніше переглядали

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт