Кошик
Бестселер
Thumbnail Image 1

Смерть бере відпустку

Раптове безсмертя в окремо взятій країні починаючи з новоріччя — щастя чи кара Божа? І на як довго? Що в цій ситуації мусить робити суспільство: похоронні контори, система охорони здоров’я, старечі будинки, злочинний світ, церква, уряд і монарх? За цим таким поворотом подій стоїть сама смерть — головна героїня роману Жузе Сарамаґу, володаря Нобелівської премії 1998 р. Із притаманним собі іронічним хистом автор занурюється в глибини її психології. Насамкінець постає питання: ким краще бути? Смертю чи її потенційною жертвою?

Жанри: Сучасні зарубіжні автори

Добірки: Бестселери Booxters 2023

  • ISBN 9786171289673
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Переклад С. В. Вакуленко

Відгуки про книгу

Інна 07.05.2023 14::

Уявіть, одного дня в одній окремо взятій країні люди перестають помирати. Здавалося б, можна порадіти, але це виявляється набагато химерніше, ніж могло б здатися на перший погляд. Бо підриває всі можливі суспільні устої. Схаменувшись, смерть повертається, але змінює правила – відтепер вона надсилатиме конверти з повідомленнями про свій прихід за тиждень. Ну щоб людина встигла підготуватись, налаштуватись, завершити свої земні справи. І тут дуже цікаво, як по різному можуть поводитись люди, знаючи, що їм залишились лічені дні. Аж раптом щось йде не так, і один конверт весь час повертається до відправниці... Окремо хочу сказати про мову, якою написано книгу. Вона дуже незвична, сповнена архаїзмів, дикуватих оборотів й задовгих речень. До того ж майже без розділових знаків і абзаців. На почату текст здається важким для сприйняття, але варто вчитатися й цей нескінчений потік історії захоплює й накриває з головою. Сам Сарамаґу коментує, що Це смерть пише твір, історію свого кохання, розкриває перед читачем свою душу, звідси химерний синтаксис і архаїчна лексика. Не дивно, адже смерть уже тисячі років обіймає посаду, вона бачила багато на своєму віку, тому не можна звинувачувати її в такому.

Купити книгу

90 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Інші книги автора

Також у цій добірці

Гей, дівчата, а ну кажіть, ви який гріх? Може Ревність чи Лінь? Лють або Жадоба? Насолода або Ненаситність? Чого це всі зашарілися, чого це не про вас? Рекомендую обирати Хтивість та читати роман ;) Авторка вважає, що всі гріхі - то гарнюні-дівчата і що Хтивість - найголовніший гріх, бо ж чому б вона призначила цю гріхиню головною героїнею? ;) Звісно, книга наповнена банальними історіями - як людина грішить і як потім розплачується за свій гріх. Банально - не значить не цікаво, банально - значить, що всі ми є учасниками таких історій. Цікаво ще й тому, що живуть згадані красуні-дівчата-гріхині у квартирі на Саксаганського та спонукають людей грішити у нашому рідному сучасному весняному Києві. І все в них виходить прекрасно - бо люди грішать та бажають грішити далі - але тут Хтивість закохується і починається... Кохання, звісно, перемагає в кінці кінців. Because all you need is love. Але всю книгу якось іде приспів, що гріхи - то не так вже і погано, і вони - рушійна сила еволюції, і без них ми б так повно не відчували те добре, що маємо. Не згодна з цим, іноді ціна розплати за гріх - ну дуже висока, не вартує він таких жертв. А радіти життю, щастю, своєму коханню можливо і без порівнянь.... І творити - від натхнення, а не заздрості... Можете зі мною не погоджуватись. Гей, дівчата, а ну кажіть, ви який гріх? Може Ревність чи Лінь? Лють або Жадоба? Насолода або Ненаситність? Чого це всі зашарілися, чого це не про вас? Рекомендую обирати Хтивість та читати роман ;) Авторка вважає, що всі гріхі - то гарнюні-дівчата і що Хтивість - найголовніший гріх, бо ж чому б вона призначила цю гріхиню головною героїнею? ;) Звісно, книга наповнена банальними історіями - як людина грішить і як потім розплачується за свій гріх. Банально - не значить не цікаво, банально - значить, що всі ми є учасниками таких історій. Цікаво ще й тому, що живуть згадані красуні-дівчата-гріхині у квартирі на Саксаганського та спонукають людей грішити у нашому рідному сучасному весняному Києві. І все в них виходить прекрасно - бо люди грішать та бажають грішити далі - але тут Хтивість закохується і починається... Кохання, звісно, перемагає в кінці кінців. Because all you need is love. Але всю книгу якось іде приспів, що гріхи - то не так вже і погано, і вони - рушійна сила еволюції, і без них ми б так повно не відчували те добре, що маємо. Не згодна з цим, іноді ціна розплати за гріх - ну дуже висока, не вартує він таких жертв. А радіти життю, щастю, своєму коханню можливо і без порівнянь.... І творити - від натхнення, а не заздрості... Можете зі мною не погоджуватись. PS Авторка дуже любить та поважає Київ, правильно оцінює не рідне для неї місто - за що їй окреме дякую. Читайте!
«Вибір є завжди, питання чи він того вартий». Історія про те, як легко людина може укладати угоди з власним сумлінням, виправдовуючи свої щоразу зловісніші вчинки та поступаючись принципами. Головний герой однозначно викликає відразу. І при цьому з нетерпінням чекаєш кожного наступного повороту сюжету, сподіваючись, що ось зараз він зупиниться, зараз вчинить правильно, бо десь же має бути та межа. Але ні. Книга класно написана, персонажі натуральні, діалоги правдиві й невимушені, захоплюючий сюжет, що розгортається за усіма законами жанру. Приємно, що в сучасній українській літературі з’являються такі якісні твори.

Раніше переглядали

Уявіть, одного дня в одній окремо взятій країні люди перестають помирати. Здавалося б, можна порадіти, але це виявляється набагато химерніше, ніж могло б здатися на перший погляд. Бо підриває всі можливі суспільні устої. Схаменувшись, смерть повертається, але змінює правила – відтепер вона надсилатиме конверти з повідомленнями про свій прихід за тиждень. Ну щоб людина встигла підготуватись, налаштуватись, завершити свої земні справи. І тут дуже цікаво, як по різному можуть поводитись люди, знаючи, що їм залишились лічені дні. Аж раптом щось йде не так, і один конверт весь час повертається до відправниці... Окремо хочу сказати про мову, якою написано книгу. Вона дуже незвична, сповнена архаїзмів, дикуватих оборотів й задовгих речень. До того ж майже без розділових знаків і абзаців. На почату текст здається важким для сприйняття, але варто вчитатися й цей нескінчений потік історії захоплює й накриває з головою. Сам Сарамаґу коментує, що Це смерть пише твір, історію свого кохання, розкриває перед читачем свою душу, звідси химерний синтаксис і архаїчна лексика. Не дивно, адже смерть уже тисячі років обіймає посаду, вона бачила багато на своєму віку, тому не можна звинувачувати її в такому.

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт