Сторітелінг для очей вух і серця

Створюйте власні історії.

Усе на світі можна розповісти через історію. Хай би про що ви писали, інформація стане яскравішою й цікавішою, якщо загорнути її в такий формат. Саме історія, а не сухі факти допомагають емоційно залучити й переконати вашу аудиторію.

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче навчитися сторітелінгу, незалежно від мети: стати автором роману чи оповідання, створити влучний текст про товар чи послугу або просто зробити цікавий допис у фейсбуці.

У цій книжці Марк Лівін пояснює, як навчитися чути й бачити історії, поглибити власне розуміння тексту і захопливо писати. А ще наводить розмови з відомими українськими письменниками, рекламістами, журналістами, які розповідають про свої підходи до сторітелінгу й написання текстів.



Єдиний недолік цієї книжки — назва. Це мало би бути щось на зразок «Як вижити у XXI столітті», адже 70 % героїв рейтингу Time 2019 року сторітелери. Розповідати історії (для очей, вух і серця) у час, коли світом керують потоки інформації, стає головною навичкою. Бо, як казав Тіріон Ланістер, «немає у світі нічого могутнішого за хорошу історію». Андрій Баштовий, співзасновник Громадського, головний редактор The Village Україна

Що спільного в Бога, Вінні-Пуха, героїв «Гри престолів», Річарда Фарсона (і хто це, до речі?) та вашої бабці? Марк Лівін знає, що це — історії. Він зібрав про них усе, що йому відомо на цю мить, і доповнив веселими, близькими й доступними прикладами, які можна прочитати в книжці або знайти за QR-кодами. Катерина Бабкіна, українська письменниця

Читаю книжку Марка Лівіна з благоговінням, бо бачу, що його розуміння історії дивовижно відповідає моєму. Збіг? Думаю, ні. Сторітелінг — точна наука, і ця книжка дає важливі орієнтири, як не збитися на цьому шляху. Любко Дереш, український письменник

ЦИТАТИ З КНИЖКИ

Про сторітелінг

У своєму найпростішому визначенні «сторітелінг» — це передача інформації за допомогою картинки. Логіка побудови така: спочатку ми узагальнюємо для себе те, що хочемо сказати, наприклад: «щастя — свідомий вибір». А тоді до цього твердження знаходимо факт- картинку, яка підкріплює нашу думку.
Чим відрізняється хороша історія від поганої

Хороша історія проводить людину однією сильною думкою (сюжетом) від початку до кінця, міксуючи аргументи різної глибини і не забуваючи при цьому виринати назовні. У поганих історіях головна думка втрачається, при цьому оповідь губиться в незрозумілій аргументації. Не забувайте, що заповідав Вітґенштайн: слова запускають у голові людей картинки об’єктів їхньої реальності.