Кошик
Thumbnail Image 1

Світло, яке ми втратили

Для прихильників чуттєвих історій Джоджо Мойєс!

Так мало часу. Так багато невимовлених слів… Кажуть, закоханим потрібно бачити очі одне одного щодня. Але справжньому, надзвичайно сильному почуттю достатньо однієї зустрічі. Мить, яка грітиме спогадами все життя… Таким було кохання Люсі та Ґейба. Вони зустрілися вперше ще в студентські роки. Мрійники, сповнені великих сподівань на майбутнє. Однак доля розкидала їх по світу. Ґейб став відомим фотожурналістом, Люсі вийшла заміж, народила дітей і зробила кар’єру на телебаченні. Вони не бачилися роками, окрім кількох коротких зустрічей. Та єдине, що весь час з’єднувало їх, — світло кохання в цьому буремному житті… Чи подарує їм доля ще одну зустріч і шанс віднайти втрачене світло?

Фантастична історія кохання. Від її фіналу ви будете під враженням протягом кількох місяців, не менше. Redbook

Жанри: Сучасні зарубіжні автори Книги про кохання

Добірки: Книжки, які можна прочитати за декілька вечорів

  • ISBN 978-617-12-5297-4
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2018

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

57 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Джилл Сантополло

Джилл Сантополо — сучасна американська письменниця, авторка популярних романів. Її книжки перекладено понад 30 мовами. Джилл Сантополо пише історії не тільки для дорослої аудиторії, а й для дітей та підлітків. Безмежна щирість — ось чим вона завоювала читачів і літературних критиків.

Також у цій добірці

Не хочу порівнювати Альєнде з Маркесом, але оцей казково-чуттєвий дух Латинської Америки так само відчувається в оповіданнях Еви. Кожне - завершена картина. Мені дуууже сподобались :)
Детективи, трілери, темний ліс. Перша яскрава шкільна любов була у всіх у житті, але головна героїня вже доросла, проте забути цю любов не може. Вона - явний клієнт психоаналітиків, психологів, а може й і психіатрів (так вважатиме поліція). І все ніби ясно, але... Але ж як завжди - є інші таємні мотиви, "добрі" недобрі подружки, недосказаність, страшні таємниці минулого. Вічна тема "казати-неказати", "горда або кохана", "любить не любить". Фінал несподівано не "happy", що дуже дивує, адже загалом - звичайний сценарій для звичайної голівудської стрічки "вихідного дня" :) Беріть з собою у мандрівку - або зацікавитесь сюжетом і не збагнете, як долетіли, або добре заснете після перших десяти сторінок :)
Не буду робити, як у відомому анекдоті про "всіх вбив адвокат". Не буду переказувати сюжет, який є трохи неочікуваний у кінці цієї історії. Як завжди, напишу про свої думки, які викликала книга. По-перше, вона така майже "підліткова", отже мені її читати вже може і не за віком. Але вона розповідає про багату американську родину зі страшними таємницями, приватний острів, про кохання, про брехню - все зроблено якісно, для гарних продажів та захоплення читачів ;) По-друге, не все так просто. Авторка іноді так якісно зображає переживання героїні через не зовсім звичні описи, що в мене навіть була така майже гра - знайди наступний, збери дівчину-лего до купи :) Наприклад, коли батько йде з родини, залишивши дочку, яка його дуже любила, героїня пише про цей момент так: "(батько) завів мотор. Потім він витягнув пістолета і вистрелив мені у груди. Куля пробила великий отвір, і серце викотилося просто у квітник. Кров ритмічно струменіла з моєї відкритої рани, з моїх вух, з моїх очей, з мого рота. На смак вона була схожа на сіль та на поразку. Яскраво-червоний сором від того, що мене не любили, просякнув траву перед будинком, каміння, стежини, сходи ґанку. Моє серце билося серед півоній, як риба на суші." Або дівчина сумує за померлою бабусею "Я почала танути - спершу голова і плечі, за ними стегна і коліна. Невдовзі я перетворилася на калюжу, яка просочувала візерунчасті бавовняні тканини. Я увібралася в ковдру, вкрила іржею металеві деталі її машинки..." Я також часто фізіологічно відчуваю почуття, дуже подібно, але рідко зустрічаю такі описи у літературі. У кого ще емоції мають смак, хто розуміє красиві алегорії, у кого сльози можуть текти з рук - читайте, вам сподобається. Ну і третє питання, можливо головне питання книги - може краще не пам'ятати? Не знати? Бути брехунами? Може тільки це врятує? Можливо мозок - наш найкращий друг - захистить, допоможе, забуде за нас те, що нам не потрібно...? Або правда - завжди краща? Треба все знати та пам’ятати? Я відповіді для себе не маю. Може ви знайдете – читайте, пишіть.
Книжки з картинками я не дуже люблю вже років 30, бо тексти для мене - важливіші. Отже, цю книгу не купувала - добра подружка вирішила, що мені зараз потрібно її прочитати.... Мода на скандинавське життя вже декілька років вирує в Україні, чим я дуже тішуся

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт