Кошик
Бестселер
Thumbnail Image 1

Троща

Новинка від автора бестселерів «Залишенець» та «Маруся»!

«Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою.

Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…

 

Жанри: Історична книга Сучасна українська література

Добірки: Коронація слова - переможці та призери Бестселери 2017 за підсумками видавництв Бестселери від українських письменників Бестселери лютого

  • ISBN 978-617-12-3941-8
  • Видавець «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
  • Мова ua
  • Рік випуску 2017

Відгуки про книгу

Микола Романюк 08.09.2018 15:36:10

Читав роман ніби свідоцтво самовидця зсередини. Здалося, що автор сам був у підпіллі. Читати загалом було морально боляче, бо тема бандерівського підпілля однозначно важка і не проста і головне тут немає простих суджень і висновків. Декілька разів відкладав. А от мова - це було в насолоду. (Я не догадаюсь, як Трощу читає решта України). Особлива подяка автору за автентичний, неповторний тарнопільсько-станіславівський говір. До речі, варто ще особливо відзначити, що автор дуже добре справився з історією, зберігши пошану до найвідданіших у боротьбі за нашу незалежність і при цьому окреслив гнилі боки таких народновизвольних звитяг. А загалом якісна драма, національна, родинна, особистісна, пересипана такими житєво-філософськими спостереженнями, які тягнуть на серйозні афоризми. «Замість долі від Дніпра тягне сирістю, дме холодний вітер» «Ніхто не знає, чому дів­чина виходить до одного босою на мороз, а від іншого тікає на край світу» — Тоді що таке кохання? — спитала вона. — Це босі ноги на снігу, Стефо.» «Місько слухав його і думав, що в кожній людині, десь там, насподі, сидить чорт самовиправдання. Цей гаспид готовий наснувати тисячі простих і зрозумілих причин, аби чоловік міг пояснити свій найтяжчий гріх. Якщо не виправдати, то бодай пояснити.» «Гаспид, який сидить у кожній людині, не любить, щоб усе було напрямки — часом він плете свою павутину стежок і доріг, на які спокушає тебе безнастанно, аби ти прийшов до цілі з фатальним запізненням.» «Ось видиш повітря? — спитав він. — Скільки тобі його треба? Рівно ж стільки, скільки вдихають легені. Аби й хтів зачерпнути більше, то уві що? Так і щастя, так і життє. Візьмеш його стільки, скільки вмістять відведені тобі дні. Захочеш більше — тільки людей насмішиш.» «Якщо відведені мені дні ще вмістять цю осінь», — подумав я.» «Якщо Бог — це любов, то що таке кохання? Може, кохання є тінню Бога?». «Проте вчорашній день не є виправданням для нинішнього.» «щастя — це радість осмислена, усвідомлена» «Поки в московських концтаборах каратиметься бодай один наш політв’язень, це означатиме «Ще не вмерла Україна».» «Хтось сказав, що кохання — це коли двоє дивляться в один бік. Дурниця. Я дивився на неї і був щасливий»

Купити книгу

63 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf
Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Василь Шкляр

Василь Шкляр — один із найвідоміших, читаних і «містичних» сучасних письменників, «батько українського бестселера». Закінчив філологічні факультети Київського й Єреванського університетів. З 1988 до 1998 р. займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід (зокрема, подробиці операції з врятування сім’ї генерала Дудаєва після його загибелі) потім відтворено їм в романі «Елементал».

 

Інші книги автора

Артем Бойко

Креативний директор Slupsky Event Management
Роман, который заставил меня соверешнно иначе взглянуть на историю нашей страны и по-настоящему оценить её Независимость (как бы пафосно это не звучало). Роман, который впервые показал мне, что украинский язык богаче и сочнее русского, хоть я всю жизнь думал наооборот. Роман, который, как мне кажется, должны прочитать все жители нашей страны, просто для того, чтобы понимать её историю.

Також у цій добірці

Гарна книжка. На мій смак найкраща у Роздобудько )

Артем Бойко

Креативний директор Slupsky Event Management
Роман, который заставил меня соверешнно иначе взглянуть на историю нашей страны и по-настоящему оценить её Независимость (как бы пафосно это не звучало). Роман, который впервые показал мне, что украинский язык богаче и сочнее русского, хоть я всю жизнь думал наооборот. Роман, который, как мне кажется, должны прочитать все жители нашей страны, просто для того, чтобы понимать её историю.

Олена Тараненко

Операційний директор в Hoshva PR
Будьте обережні з лауреатами Пулітцерівської премії. На думку розумного директора бібліотеки Botan Альони Іванової, нагороду дають книжкам, які покликані зняти з читача шкіру. Щиголь – 800 сторінок відчуття «за сенкунду до». Історія про тягу до неосяжного, любові людини до людини і людей до речей, про маленькі таємниці, що спроможні все життя «грати» їх власника.
Ще одна сага (до речі, дуже люблю цей жанр) – але вже в нашому, українському світі. Старий Яків бачив на своєму віку все – революції, війни, репресії, зміни влади. Але не це головне. В нього – свій світогляд, простий та геніальний у своїй простоті. Він завжди чекає на весну. Навіть не так – він завжди знає, що буде весна. Така мудрість столітньої людини.
Муракамі – це така інтелектуальна попса. Без образ. Попса – це те, що знають та читають мільйони. Інтелектуальна – бо кожен з мільйонів находить в цій прозі якійсь моменти для себе. Роман про безбарвного Цкуру – не просто історія про 36-річного японця, що вирішив розібратися з образами молодості. Більше, ніж складні перипетії його долі, відторгнення друзів, сумніви в вартості себе як людини, майже самогубство, елементи магічного впливу (ну це ж Муракамі ;)) – мене зацікавило дослідження суті іншої банальності. Зазвичай у книгах – все стається заради Кохання або Грошей, цих двох рушійних сил світу. В цій – головною цінністю, головним раєм, головним адом, головним Богом та головним дияволом є інше. Несподівано – це Дружба. Безбарвний головний герой Цкуру в юності стає одним з п’ятірки “кольорових” друзів. Він цінує відносини і цих людей – понад усе. Він щасливий бути з ними. Він вважає себе вартісним тільки в складі цього п’ятикутника. Він будує своє життя, звички, почуття – тільки з огляду на те, щоб не завадити та не зламати цей його рай. І думає – що теж саме роблять та відчувають інші друзі. Але ж… Це прокляте життєве “але”. В один “непрекрасний день” – Синій, Червоний, Біла та Чорна (такі прізвиська за кольором прізвищ мають його друзі) – повністю рвуть з ним зв’язок. Без пояснень. Без причини, які він зміг би зрозуміти. У Цкуру рушиться світ, він майже помирає. Все його подальше існування, дорослішання, відносини з людьми, невдачі у особистому житті – є результатом цієї незрозумілої образи, цього “вигнання з раю” друзями. Йому дуже важко – бо свою особистість він вважає безбарвною та пустою, вартісною тільки як тло для кольорів його друзів, яких він вважає ідеальними і які покинули його… 16 років по тому, завдяки його новій дівчині він вирушає у подорож, яка відкриває йому, вже дорослому, очі на несподівані таємниці минулого. І як завжди, не все то золото, що блищіть. Не треба очаровуватись – щоб не розчаровуватись. Не всі “щирі” друзі – щирі та друзі… Банальні істини, які могли б зекономити Цкуру 16 років поневірянь та самоприниження. Але максималізм юності та невпевненість у собі не дають цьому, досить розумному чоловікові, подивитись на себе зі сторони та зрозуміти свою справжню вартість, яка може та викликає захоплення, повагу, почуття інших людей. Отже, безмежна дружба – це не завжди добро? Бо найближчі – можуть поранити найтяжче в найболючіші місця? Можуть вбити – бо мають свої цілі. І мають найсильнішу зброю – твою беззастережну довіру… Все це – у книзі Муракамі та, мабуть, у житті багатьох. Читайте!
Книжки з картинками я не дуже люблю вже років 30, бо тексти для мене - важливіші. Отже, цю книгу не купувала - добра подружка вирішила, що мені зараз потрібно її прочитати.... Мода на скандинавське життя вже декілька років вирує в Україні, чим я дуже тішуся

Марта Зіміна

Журналіст
Автор полагает, что все самые знаковые события, происходящие в мире, - войны, научные открытия, катастрофы, то есть события непредсказуемые и влекущие за собой определенные последствия – это Черные Лебеди. Книга, на первый взгляд, перегруженная и сложная для восприятия, благодаря нескольким аспектам вполне может стать настольной. Вы, при желании проработать прочитанное более глубоко, можете научиться отличать некоторое эмоциональное от реального, применять теории Талеба в реальной жизни, анализировать будущее ровно в той степени, как и осознавать его непредсказуемость.
По-перше, можемо бути спокійні, нашу золоту авторку явно не заберуть в Голівуд писати сценарії до фільмів, адже з хеппі-ендами у неї завжди все погано. Їх просто не буває в книжках Дашвар. По-друге, ну це ж добре, коли герої живуть на Хоревій або на Ентузіастів у Києві, приймають участь у подіях сучасності, вам легко зрозуміти їх реакції на ті чи інші обставини. Книга має багато персонажів з переплетеними сюжетами, але я навіть не можу вам назвати ім’я головної героїні, бо дізнаєтесь ви його, справжнє, далеко від початку роману. Вона живе, вона кохає, її зраджують, вона зраджує іншим та собі, шукає виходи, ображає тих, кого не повинна, дарує себе недостойним, виправляється, знову помиляється. 
Мені подобається, як вона описує свої відносини з навколишнім світом. Вона дізналась про велику несправедливість близької людини - і не розізлилась, не образилась, не помстилась - а просто “… поховала людей, закидала землею і квітами, наказала занімити навіки”. Всіх людей - рідних, друзів, колег та випадкових зустрічних. Себе теж. Була безкомпромісною в цьому, відстороненою, іноді безжальною в своїй чесності. Бо “після того, як ти вбиваєш в собі людину, ти вб’єш іще багато людей”. Це була її відповідь на виклики життя. І воскресила тих людей вона тільки після… Читайте самі ;) Просте описання простого пересічного життя простих людей - ось про що книга. … Але ж як віртуозно Люко Дашвар припечатує фразами типу “Я обіцяв тобі, жінко, що будемо з тобою жити по-людські. Але ж зрозумій, по-людські, це не значить по-чесному, це значить - як всі інші”. Або “‘тато, коли депресує, каже, що останнього героя можна знайти завжди, а останнього покидька - ніколи, бо покидьків - незліченно, кінця-краю їм нема!” Ось такий – простий роман з дуже непростими думками. Будете читати?

Раніше переглядали

Троща

Василь Шкляр

63 грн

Бестселер

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт