Кошик
Бестселер
Thumbnail Image 1

Турист мимоволі

Автор: Енн Тайлер

Мейкон Лірі, головний герой роману Енн Тайлер,— неймовірний педант і прихильник «системи» майже в усьому. Він ненавидить подорожувати, але заробляє на життя написанням путівників. Через рік після трагічної загибелі сина-підлітка дружина пропонує Мейкону розлучитися. Саме з цього моменту у героя розпочинається абсолютно нове життя. Він як слід роздивиться ­своїх родичів, зустріне жінку, яка зачепить його за живе, і врешті-решт зробить дуже важливий вибір, що визначить його майбутнє.

І все це буде схоже на подорож, від якої турист мимоволі Мейкон Лірі чи не вперше отримає справжнє задоволення.

Жанри: Сучасні зарубіжні автори

Добірки: Що почитати у відпустці Бестселери карантину

  • ISBN 978-617-096-1679
  • Видавець Фабула
  • Мова ua
  • Кіль-сть сторінок 400
  • Рік випуску 2020

Відгуки про книгу

Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Купити книгу

85 грн

Доступно у форматах

epub
fb2
pdf

Скачати уривок

Після покупки книгу можна буде скачати в зручному форматі необмежену кількість раз.

Про автора

Енн Тайлер

Енн Тайлер — американська письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії 1988 року за роман «Уроки дихання», ще три книжки авторки було номіновано на цю престижну премію. У 2012 році газета The Sunday Times відзначила Тайлер нагородою за літературну майстерність. За стилем письма Тайлер часто порівнюють з Джоном Апдайком і Джейн Остін.

Також у цій добірці

Гей, дівчата, а ну кажіть, ви який гріх? Може Ревність чи Лінь? Лють або Жадоба? Насолода або Ненаситність? Чого це всі зашарілися, чого це не про вас? Рекомендую обирати Хтивість та читати роман ;) Авторка вважає, що всі гріхі - то гарнюні-дівчата і що Хтивість - найголовніший гріх, бо ж чому б вона призначила цю гріхиню головною героїнею? ;) Звісно, книга наповнена банальними історіями - як людина грішить і як потім розплачується за свій гріх. Банально - не значить не цікаво, банально - значить, що всі ми є учасниками таких історій. Цікаво ще й тому, що живуть згадані красуні-дівчата-гріхині у квартирі на Саксаганського та спонукають людей грішити у нашому рідному сучасному весняному Києві. І все в них виходить прекрасно - бо люди грішать та бажають грішити далі - але тут Хтивість закохується і починається... Кохання, звісно, перемагає в кінці кінців. Because all you need is love. Але всю книгу якось іде приспів, що гріхи - то не так вже і погано, і вони - рушійна сила еволюції, і без них ми б так повно не відчували те добре, що маємо. Не згодна з цим, іноді ціна розплати за гріх - ну дуже висока, не вартує він таких жертв. А радіти життю, щастю, своєму коханню можливо і без порівнянь.... І творити - від натхнення, а не заздрості... Можете зі мною не погоджуватись. Гей, дівчата, а ну кажіть, ви який гріх? Може Ревність чи Лінь? Лють або Жадоба? Насолода або Ненаситність? Чого це всі зашарілися, чого це не про вас? Рекомендую обирати Хтивість та читати роман ;) Авторка вважає, що всі гріхі - то гарнюні-дівчата і що Хтивість - найголовніший гріх, бо ж чому б вона призначила цю гріхиню головною героїнею? ;) Звісно, книга наповнена банальними історіями - як людина грішить і як потім розплачується за свій гріх. Банально - не значить не цікаво, банально - значить, що всі ми є учасниками таких історій. Цікаво ще й тому, що живуть згадані красуні-дівчата-гріхині у квартирі на Саксаганського та спонукають людей грішити у нашому рідному сучасному весняному Києві. І все в них виходить прекрасно - бо люди грішать та бажають грішити далі - але тут Хтивість закохується і починається... Кохання, звісно, перемагає в кінці кінців. Because all you need is love. Але всю книгу якось іде приспів, що гріхи - то не так вже і погано, і вони - рушійна сила еволюції, і без них ми б так повно не відчували те добре, що маємо. Не згодна з цим, іноді ціна розплати за гріх - ну дуже висока, не вартує він таких жертв. А радіти життю, щастю, своєму коханню можливо і без порівнянь.... І творити - від натхнення, а не заздрості... Можете зі мною не погоджуватись. PS Авторка дуже любить та поважає Київ, правильно оцінює не рідне для неї місто - за що їй окреме дякую. Читайте!
Цікава книга, читається на одному диханні, змушує замислитися й залишається в пам'яті. Дякую авторові!
Спішу поділитися враженнями від щойно прочитаної книги. «Моя неймовірна подруга» Елени Ферранте. Це перша з чотирьох книг циклу «Неаполітанські романи». Почнімо з того, що я обожнюю Італію. Навіть ту, що без прикрас. Саме в такому місці, у бідному районі Неаполю 50-х, відбуваються події. Історія двох подруг, що пронесли цю дружбу із дитинства і через все життя. І так, звичайно, суперництво, заздрощі, хлопці, і при цьому відчуття неймовірної духовної близькості і потреба одна в одній. І так, все дуже емоційно, це ж італійці! Гарна книга, атмосферна, торкає за душу, викликає спогади, якусь, навіть, ностальгію за дитинством. Рекомендую. І з нетерпінням чекаю на продовження.

Раніше переглядали

Вхід на сайт