Я люблю творчість Діни Рубіної, її вишукану мову, особливо як вона пише про міста. Але саме цей роман залишив у душі такий особливий шлейф після прочитаного. Можливо тому, що йдеться про Київ, про такий, знаєте, рідний Київ навіть не дитинства, а трохо раніше, до історії якого хочеться доторкнутися, з жителями якого, хочеться познайомитись, бо це особливі люди найособливішого міста на землі. Важко пояснити, кияни мене зрозуміють. А ще це трохи філософська, трохи містична, ніжна історія дівчини з особливим даром. Про неї, та небайдужих їй людей.