«Я вибачаюся, але війна почалась».
З таких слів для письменника Владислава Івченка почалося 24 лютого. День, коли життя змінилося назавжди. Вже в черзі до військкомату він усвідомив, що у нього тепер є власна історія про початок війни. «У моєї бабусі була така, у моїх батьків – не було, і я був певен, що не буде і в мене».
«Після 24-го» – це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому
глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною історією, виявиться вигадкою, і навпаки. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги.
Жанри: Сучасні українські автори
Владислав Івченко (11 грудня 1976 р.) — український письменник, журналіст. Живе і працює у Сумах, за освітою – економіст. Пише з 1998 року. Володар низки відзнак конкурсу «Коронація слова». Лауреат премії «ЛітАкцент року» у номінації «Проза». Автор романів «Химери Дикого поля», «Найкращий сищик імперії на Великій війні», «Ліхіє дев’яності: як не сумували Суми», «Третій фронт» та ін.
Отримуй інформацію про новинки
Відгуки про книгу
Будьте першим, хто залишить свій відгук!