Мій readліст

Роман з елементами наукової фантастики затягує з кожною сторінкою, і, думаю, варто задуматися, як скоро ця фантастика стане реальністю. Вважаю цю книгу обов’язковою для читання хоча б заради нових неймовірних емоцій, для переосмислення нашого життя, дружби і любові, надії і водночас повної безвиході. Це перший роман у моєму житті, прочитавши який я відразу переглянула фільм. Ця історія перетворила мене на попіл, а потім підняла над землею.

«Справжні письменники тісно пов’язані з життям. Пересічні лише ковзають по ньому. Погані – ґвалтують його і залишають на поживу мухам». Чудовий роман для тих, хто ніколи не пробував на смак жанр «фантастика». Я ніби дивилася кіно, де усі герої божевільні. Постійний рух, спроби сховатися, гонитва за ідеєю, механічні пси, роботи… Я опинилася у якомусь паралельному світі.

Якщо ви маєте традиційну сексуальну орієнтацію, і вам хочеться почитати щось пікантне, незвичайне, невластиве вам, то «Сяйво» - саме те, що треба. Ви матимете душевне потрясіння, і цілий калейдоскоп вражень і відчуттів: від ніжності і любові до жалю і огиди. Роман про життя двох геїв, про їх поневіряння, невизначеність, невпевненість. Такі різні життя, у різних країнах, з іншими жінками, але крізь простір між ними проходить тонка нерозривна лінія. Це такий собі книжковий шок. Мадзантіні – сильний автор. «Ганьба тому, хто міг би знайти щось нове і цього не зробив! Треба мати мужність бачити безсоромність і мерзенність, дивитися в обличчя оманам. Вони приходять до тебе, щоб відкрити нову правду…»

Вважаю Мак’юена одним із найсильніших авторів сучасності. Неможливо відірватися. В романі багато політики та історії. Також ніжно описуються історії кохання. Без смутку і розчарувань, звісно, не обійшлося. Книга, як і в цілому Мак’юен, точно варта уваги.

Такий специфічний роман, точно не всім буде до душі. Втім, особисто я вважаю його шедевральним. У Кізі гарне почуття гумору (я ціную цю рису у письменників), але крізь це почуття проходить смуток-печаль, безнадійність і розгубленість. Так би мовити, сміх крізь сльози. А в кінці те, на чому завжди закінчується людське життя.