Кошик

ЗМІЇНА СОРОЧКА ГРІГОЛА РОБАКІДЗЕ

25.04.2017
Thumbnail Image 1

Світова література твориться тисячами авторів з усіх континентів, які писали й пишуть на будь-який смак й у будь-якому стилі.

Більшість з них були й є особистостями яскравими, а іноді й суперечливими, що й не дивно – щоб захопити увагу мільйонів читачів потрібно мати неабияку харизму.

Це представники сотень країн та тисяч народів, що розмовляли багатьма мовами та говірками, переписувалися сотнями манускриптів, … друкуються мільйонними накладами та продаються десятками мільйонів примірників (в тому числі й в електронному вигляді).

Доля таких талановитих людей вартує окремих книжок, фільмів й, щонайменше, спогадів, розповідей та роздумів у колі близьких людей.

У колі таких людей (букстерів ;-) я хочу повідати вам про одного непересічного письменика та поета зі складною долею…

Сьогодні, 25 квітня 2017 року, майже випадково (відкидаючи інші питання та невідкладні справи), мені пощастило потрапити на презентацію книги, щойно виданої видавництвом Кальварія.  До цього моменту я не знав про існування ані цього твору, ані його автора. Я цього не соромлюся, бо навіть більшість його співвітчизників дізналися про цю легендарну людину й його творчість лише нещодавно.  

У приміщенні посольства Грузії в Україні було презентовано перший український переклад роману “Зміїна сорочка”.

Написаного у 1920-х роках.

Грузином – поетом-символістом.

Надрукованого  у тбіліському журналі “Мнатобі”.

Виданого – німецькою, з передмовою … Стефана Цвейга!!!

Улюбленцем Сталіна.

Який емігрував із СРСР у 1931 році.

Забороненим до друку й до будь-якого згадування в СРСР.

Автором, який написав книги про Адольфа Гитлера та Беніто Муссоліні (у 1939 та 1941 роках), а також про Сталіна і Леніна (ВЗАГАЛІ УЯВЛЯЄТЕ ЗАМЄС???), був поціновувачем творчості Ніцше та Достоєвського, захоплювався силою особистостей та мистецтвом маніпулювання массами.

Який помер у Швейцарії у злиднях й був пізніше перепохований біля Парижу.

Який згадується в найавторитетнішій німецькій енциклопедії Брокгауза одним із двох грузинських письменників (перший – це безсмертний Шота… !!!!)…

Який шанується грузинами (й не тільки), як один й навидатніших авторів 20-го століття й “промоутерів” грузинської історії, культури й давніх традицій.

Автора роману “Зміїна сорочка” звали Грігол Робакідзе. Його ім’я зараз носить приватний університет в Грузії, а також один з центральних проспектів Тбілісі. А його донька, Міра, живе у Кам’янці-Подільскому - її випадково зустрів у 1990-х присутній на презентації книги активний та харизматичний автор сотень статей Сергій Феодос’єв (розповів багато цікавого про Робакідзе, а потім - під келих червоного – й про рідне Поділля).

Як сказав Петро Мацкевич – засновник Кальварії – такі книжки трапляються вкрай нечасто, не втрачають актуальності, й вони НАЗАВЖДИ. Переклав роман українською Гіоргій Арабулі (величезна й титанічна робота, як для молодої людини – перекласти складний багатошаровий філософський роман, написаний 90 років до того!).

Що мене “зачепило”:

  1. неосяжна та тонка любов автора до рідної Грузії й його намагання знайти батьківщину усюди де б не був (підкреслена у короткій презентації книги від Ксенії Мацкевич);
  2. абсолютно “різнопланова” (екшн, пригодницька, містична, легендарна, жартівлива, фольклорна, еротична etc.) подача матеріалу….

Отже - читаємо.

З повагою та побажанням приємного “на одному диханні” читання,

 

 

@Святослав Кузьмич

Підпишись на новини

Отримуй інформацію про новинки

Вхід на сайт