Єлізавета Дворецька - російська письменниця.
Автор про себе:
«Родилась я 1 июня 1970 года в Москве, где и теперь живу. После школы окончила филологический факультет Московского Педагогического Государственного Университета. Надежды, что из меня выйдет педагог, рассеялись еще на 1-м курсе, но филологическое образование оказалось очень полезным в творческой деятельности. Конечно, писать книги там не учат, но учат, по крайней мере, отличать хорошую книгу от плохой и показывают, за счет чего она делается хорошей. Получив диплом, я за неимением лучших вариантов пошла работать учительницей в школу и проработала там целых два года, за которые окончательно убедилась, что для педагогики не рождена. Теперь я разбираю бумаги в одной конторе, где каждый месяц получаю зарплату, дающую мне возможность не бояться голодной смерти в ожидании гонораров.
Собственно писать книги меня никто не учил. Упражняться в этом деле я начала в возрасте 14 лет, и мои первые сочинения по жанру являлись чистейшими фэнтези с участием принцесс, ведьм, фей и прочих порождений народной фантастики, хотя с понятием «фэнтези» я тогда не была знакома. Притом это сразу были романы со сложным продолжительным действием, развитие сюжета которых определялось в первую очередь характерами действующих лиц и их взаимоотношениями, а уже потом тем или иным волшебством. Относилась я к своему сочинительству как к игре, быть писателем никогда не хотела, о славе и гонорарах не мечтала.
При этом я буквально с раннего детства испытывала жгучий интерес к истории вообще и к Древней Руси в частности. О славянском язычестве тогда материалов было мало, но фундаментальные труды академика Рыбакова, известные всем интересующимся данной темой, я начала читать еще лет в двенадцать. И все это так живо отозвалось в моем воображении, что в возрасте двадцати лет я переключилась на писание исторических романов. Мой вклад в любимый жанр поначалу составили пять романов, все об эпохе крещения Руси. Из них два – «Ветер с Варяжского моря» и «Колодец старого волхва» были изданы в первый раз соответственно в 1997 и 1999 году и с тех пор выдержали несколько переизданий. В 2005 году их компанию пополнил роман «Червонная Русь».
Мой первый роман в жанре фэнтези, «Огненный Волк», был написан в 1996 году и вышел год спустя в сокращенном, по техническим причинам, виде. Главная задача моего творчества сформировалась тоже очень рано: мне хотелось изобразить древнюю жизнь во всей полноте — и область материальной культуры, и представления о мире, воплощенные в верованиях и обрядах. Мои романы о славянах и скандинавах рисуют их образ жизни и их представления о жизни как единый поток, в котором все это в одинаковой степени реально, боги или оборотни такой же факт, как мечи и котлы. Я почти ничего не выдумываю и во всем старалась следовать исторической действительности, вплоть до наличия тех или иных полезных ископаемых или значения имен, взятых из скандинавских языков. Местом действия являются вымышленные страны, но это лишь потому, что я не могла вписать в историю Швеции или Норвегии столько масштабных, но небывалых событий!
Кроме «чистого» исторического романа и «чистого» фэнтези я в последние годы начала писать «историческую фантастику», первым образцом которой является роман «Лес на Той Стороне». Отличается тем, что действие происходит в реальной Древней Руси, но в нем присутствуют известные древним славянам элементы народной фантастики – боги, оборотни, лешии и так далее. По отзывам читателей, получается вполне правдоподобная «реконструкция мира».
На психологию героев мое стремление к исторической правде распространяется не в полной мере. Я стараюсь ее учитывать, но не более того, что может легко понять современный читатель. Иными словами, герои должны быть близки читателю, иначе ему будет не слишком интересно. А люди – они всегда люди, каждый со своим лицом и характером, что сейчас, что тысячу лет назад. В каждой моей книге главным для меня является внутренняя жизнь героя, и уже из переплетения их жизненных интересов рождается сюжет. Жили-были два друга, они росли вместе и оба были по-своему хорошими людьми – но взгляды на жизнь у них были совершенно разные, и это привело в конце концов к тому, что они стали смертельными врагами. Как это получилось, если ни один из них не был злодеем и не хотел ничего плохого? Или: хороший парень встретил красивую девушку, они полюбили друг друга, но после ряда событий были должны расстаться – их разлучили не обстоятельства даже, а то же несходство взглядов на жизнь, хотя оба они были хорошие люди и по-своему правы.
Так ведь оно и бывает: в любом жизненном конфликте каждый из нас по-своему прав, и разница взгляда на правду составляет разницу между нами. Взаимосвязь характера и жизненных обстоятельств настолько интересна, что любой, самый волшебный меч перед этим бледнеет и нужен разве что для украшения сюжета. Главный предмет всей мировой литературы – человек, и фэнтези имеет право на исследование этого предмета точно так же, как и другие жанры – только своими особыми средствами. Всяческое волшебство ничуть этому не мешает – соседство с оборотнями или эльфами только помогает человеку проявить себя как человека. Свобода формы в фэнтези не должна оборачиваться свободой от содержания и превращать его в «жевачку для глаз». Фэнтези – такой же литературный жанр, как и другие, а значит, к нему вполне применимы все требования к таланту, уму и профессиональной грамотности автора, как и к другим.
Несколько лет назад я познакомилась с людьми из круга исторических реконструкторов, и сама сейчас состою в клубе «Наследие Предков», который воспроизводит жизнь и быт русской дружины 10 века. Для творчества чрезвычайно полезно подержать в руках вещи, которыми пользовались мои герои, поносить их одежду. Реальный опыт очень много дает книгам, позволяет избежать «ляпов» и изобразить картину жизни наиболее правдоподобно.
Менять когда-нибудь тему я едва ли буду, потому что пока не обнаружила в мировой культуре другого предмета, который настолько захватывал бы и вдохновлял меня, как славянское и скандинавское раннее средневековье. Я намереваюсь писать и чисто исторические, и фантастические романы – о дорюриковой эпохе, о формировании государства Рюриковичей, о княжеских усобицах 11–12 века. Ведь до появления Рюрика здесь не было пустое место, как иной раз можно подумать, и князей в Древней Руси было много – а не только Ярослав Мудрый, Владимир Мономах, Александр Невский и Дмитрий Донской. Не всем им удалось «постоять за землю Русскую» в должной мере, но судьбы их были не менее драматичны. А что еще писателю надо?»
Сімона Вілар — один з кращих сучасних українських авторів, майстер жанру слов’янського фентезі, історичного та пригодницького любовного романів. Її твори популярні не тільки в Україні, а й за її межами. Щорічно один з її романів потрапляє до «Золотої п’ятірки Клубу». Письменниця очолює ТОП-10 найуспішніших письменників України.
Детальніше
Роберт Ірвін Говард (22 січня 1906 - 11 червня 1936) — американський письменник-новеліст жанру фентезі.
Детальніше
М.Д. Лахлан — це псевдонім, який використовує письменник і журналіст Марк Барроукліфф для своїх книг-фентезі. «М. Д.» в псевдонімі автора означає «Марк Даніель» — справжнє ім’я письменника.
Детальніше
Клайв Стейплз Льюїс — відомий англійський письменник валлійсько-шотландського походження, філософ, літературний критик, спеціаліст із Середньовіччя і християнський апологет. Автор циклу «Хроніки Нарнії», що увійшов до платинового фонду світового фентезі. Цикл, який дійсно можна назвати еталонним.
Детальніше
Детальніше
Вікторія Авеярд – молода американська письменниця і сценаристка. Виросла в маленькому містечку в Массачусетсі. Навчалася сценаристиці в Лос-Анджелесі. За книжку «Багряна королева» Вікторія Авеярд здобула відзнаку «Вибір користувачів соціальної мережі книголюбів Goodreads в номінації “Автор-дебютант Goodreads”».
Детальніше
Эндрю Кальдекотт — самобытный и очень популярный британский писатель. Будучи одним из лучших королевских адвокатов Англии, он представлял Би-би-си в деле Хаттона (о гибели эксперта по биологическому оружию, инспектора ООН по вооружению Дэвида Келли), издание The Guardian в деле Левесона (о расследовании британской прессой скандала с прослушиванием телефонов) и супермодель Наоми Кэмпбелл в известном деле о неприкосновенности личной жизни. Но талант писателя, который все это время дремал в Кальдекотте, все же взял верх. Его роман «Загадочный город» стал настоящей сенсацией, новым словом в литературе фэнтези.
Детальніше
Народився 12 липня 1991 року. Одружений. Як і всі, захоплююся футболом та читанням. У вільний час пишу вірші, тому виходить це робити все рідше.
Читаю майже завжди, як тільки випадає нагода: в автобусі, кудись ідучи, лягаючи спати. Із улюблених авторів – Патрік Ротфусс. Д. Р. Р. Толкіна так і не зміг осилити далі 10-20 сторінок, хоча підходив до його книг кілька разів, як, до речі, і Урсулу Ле Гуін.
Ідея написання даного твору прийшла зовсім випадково. Сама його назва, деякі персонажі та фінал, змінювалася декілька разів. Спочатку ліпив горщик, а на виході отримав кухоль
Детальніше
Авторка романів і коротких оповідань в жанрах фентезі та наукова фантастика. Переможниця та лауреат лондонських конкурсів коротких оповідань Twisted50 та Singularity50.
Шанувальниця не тільки літератури, але й кінематографу. Пише сценарії англійською мовою. Знімає короткометражні фільми. Щорічно приймає активну участь у міжнародному фестивалі для сценаристів London Screenwriters’ Festival.
Найбільшим натхненням для себе в творчій роботі вважає насамперед аналіз природи людських вчинків у літературі та кіно.
Маену Марина написала під впливом роману Марини та Сергія Дяченків “Ритуал”, розповіді Еріха Марії Ремарка “Ворог”, а також фільму “Останній самурай”, намагаючись дати аналіз феномену “ворожнечі” між народами, хоч в цьому випадку і фентезійними.
Детальніше
Микола Гришаєв — молодий український письменник, автор кількох фантастичних оповідань та романів. Уродженець Львова, студент факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основними темами обрав питання людяності та пошуків справедливості, які розглядає крізь призму фантастичних світів і персонажів. Книгою «Хвилі» автор розпочинає основний цикл історій «Спадщина акул», в якому дії відбуватимуться у химерному світі безмежного океану.
Татьяна пишет, так как верит в победу добра, в исполнение желаний и в чудеса, а еще — в то, что каждый человек сам формирует свое настоящее и будущее.
Работает в сфере управления персоналом. Считает, что если ориентироваться на постоянное обучение, креативность, учиться выражать себя, познавать свой внутренний мир, учиться гибкости, то каждый человек сможет развить свой талант и достичь наилучшего результата в своей деятельности. Главное — заниматься тем, что нравится.
Детальніше
Александра Бракен — молода американська письменниця, авторка бестселерів за версією The New York Times та USA TODAY. Її романи стали справжньою сенсацією в жанрі підліткового фентезі, їх перекладено 15-ма мовами. Права на екранізацію роману «Темні уми» придбала кінокомпанія «Двадцяте століття Фокс».
Детальніше
Джо Аберкромбі — британський письменник-фантаст, автор популярної трилогії «Перший закон», якого цілком слушно вважають «майбутнім сучасного фентезі». Романи автора перебувають у списках бестселерів від The New York Times та Sunday Times. Аберкромбі є володарем престижної нагороди Locus Award та премії Джона В. Кемпбелла («Найкращий новий письменник-фантаст»). Популярний ресурс SFF World двічі визнавав його романи «Книгами року».
Детальніше
Робін Гобб — популярна американська письменниця, авторка понад дванадцяти романів у жанрі фентезі. Її твори неодноразово висувалися на здобуття таких престижних премій, як Г’юґо та Неб’юла, вона є володаркою Британської премії фентезі та має мільярди прихильників у всьому світі. Її фентезійними сагами зачитується майстер жанру фентезі, культовий автор циклу «Пісня льоду й полум’я» Джордж Мартін.
Детальніше
Патрік Ротфусс (Patrick Rothfuss; 1973) — американський письменник-фантаст і викладач в коледжі. Славу йому приніс опублікований в 2007 році дебютний роман «Ім'я вітру», який почав трилогію "Хроніки вбивці Короля".
Детальніше
Работа с детьми меня всегда вдохновляла на творчество. Мне нравится их открытость, наивность, фантазия, обостренное чувство добра и справедливости. Именно это я и пыталась вложить в трилогию «Рыжие».
Как сказала одна из читательниц о моей книге: «Сюжет развивается так неожиданно и стремительно, что нет возможности остановиться… Книга о добре, об умении, в нужную минуту, не растеряться, верить в себя и никогда не сдаваться».
Детальніше
Народився в 1971 році у місті Запоріжжя. Тут живу й працюю. Люблю читати. З дитинства. Можна сказати - я професійний читач. І с тих самих часів за мною як тінь ходила мрія - а може спробувати самому? Пробував. І не раз. Та якось не виходило. Десь так та мрія й загубилася. Думав – назавжди. Та одного вечора питання сина: «Тату, ти так багато читаєш, а сам не пробував написати книжку?», як ліхтарик у ночі, вказало моїй загубленій дитячій мрії шлях додому.
Детальніше
Джозеф Ділейні (1945) Британський письменник, автор романів в жанрі фентезі, фантастика. Тривалий час працював викладачем англійської у коледжі, кар'єру письменника розпочав наприкінці 90-х років.
Детальніше
Лідія Аніщенко - українська письменниця, поетеса, еко-активістка. У 2010 році перемогла у номінації "Неповторність" на конкурсі поезії "Струни серця". Навчалася у Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв на факультеті театрального мистецтва. Автор оповідань "Вещи против", "Звичайний дослід", "Кваки Первый", "Матінка Смерека", "Обійми сну", а також поетичної збірки "Римовані думки". Твори увійшли у весняний випуск літературно-художнього альманаху "Саксагань".
Детальніше
Девід Хаїр — новозеландський письменник, автор трьох популярних фентезійних серій. У своїх історіях Хаїр майстерно переплітає міфологію та історію. Його роман «Кров мага» увійшов до ТОПу кращих книг за версією Amazon.
Детальніше
Анна Багряна (справжнє ім'я Ганна Юріївна Багрянцева, 1981) - мовознавиця, поетеса, романістка, драматургиня, перекладачка, письменниця. Авторка відомого роману "Етимологія крові", нагородженого Міжнародною україно-німецькою премією ім. О.Гончара. Лауреатка Літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша за поетичну збірку "Замовляння із любові" та роман "Дошкуляка".
Детальніше
Анастасія Лавренішина – сценаристка, письменниця. Закінчила з відзнакою Київський національний університет ім. Карпенко-Карого за спеціальністю «Драматург кіно і телебачення». Працювала на телебаченні сценаристкою, копірайтеркою рекламного відділу та креативною продюсеркою. У 2018 році дебютувала як письменниця. Її рукопис підліткового фентезі переміг у конкурсі «Напишіть про мене книжку!», в результаті чого вийшла повість «Дрімучий ліс». Того ж року книжка перемогла в конкурсі «Еспресо. Вибір читачів».
Детальніше
Юлія Романюк народилася та виросла у Хмельницькому. Здобула освіту в галузі комп'ютерних систем і мереж, але з дитинства тягнулася до творчого письма, вигаданих світів й істот: від Гоґвортсу до Темної Вежі, від слов'янських песиголовців і японської кіцуне до єгипетської Сехмет. Фіналістка літературного конкурсу "Гранослов-2021", видавалася у збірці фензіну "Підвал" з горор оповіданням "Він". Проміняла залежність від онлайн комп'ютерних ігор на залежність від власних світів.
Детальніше
Брендон Сандерсон — культовий американський письменник-фантаст, володар однієї з найпрестижніших літературних нагород Hugo Award, а також багаторазовий переможець David Gemmell Memorial Award, The Goodreads Choice Awards та Neffy.
Детальніше
Дж. М. Міро — канадський прозаїк, поет і викладач Університету Вікторії. Його твори вишукано готичні й похмуро меланхолійні. Часто Міро порушує складні теми бідності, горя, балансування на межі життя і смерті, — цим його творчість нагадує поєднання романів Чарльза Дікенса з режисерськими роботами Джосса Відона.
ДетальнішеОтримуй інформацію про новинки
Отримуй інформацію про новинки